Мама зібралася заміж за свого молодого колегу. Я їй заборонила та сховала паспорт

Мама народила мене дуже молодою. Велика любов закінчилася не шлюбом, а кричащим немовлям, пелюшками. Дякую моїм бабусі та дідусеві, маминим батькам. Допомогли їй здобути освіту та професію, а мені вирости.

Заміж мама так і не вийшла. Якісь залицяльники в неї, звичайно, були. Але у сім’ю вона нікого не приводила.

Завжди зі сміхом казала, що нам і вдвох добре.

— От виростеш, тоді я й подумаю про особисте щастя, — лагідно казала мама.

Нам справді було добре разом. Я пишалася тим, що ми з мамою на одній хвилі.

У школі подруги скаржилися на своїх матерів, які забороняли їм фарбуватися та носити короткі спідниці.

Ми ж з мамою одягалися в одних магазинах і часто брали однакові речі. У підлітковому віці я мала і синє волосся, і неформальні ланцюги, і інші принади підліткового бунту.

Нині мені двадцять. У мене починається самостійне життя, і мені завжди здавалося, що процес сепарації буде особливо важким для мами.

Все-таки за стільки років вона звикла до того, що я завжди поряд і весь вільний час проводжу з нею.

Але, здається, мама лише рада, що я пізно повертаюся вечорами і все частіше тусуюся з друзями. Тому що, на мій жах, вона закохалася.

Як я це зрозуміла? Дуже просто.

Мама працює у школі, викладає дітям історію. Колектив у них був жіночим, як це часто водиться у наших навчальних закладах. А останнім часом я помітила, що в маминих розповідях про роботу все частіше миготить ім’я Ілля. Зацікавилася, випитала подробиці.

Виявилося, що прийшов до них у школу новий учитель інформатики та математики Ілля Анатолійович. Або просто Іллюша, як почала його називати матуся.

Все почалося з того, що маму попросили стати наставником для новачка. Введіть, мовляв, у курс справи, розкажіть, що тут у нас і як.

За справу вона взялася дуже завзято. Готувала для інформатика плани уроків, перевіряла конспекти та навіть кілька разів допомогла йому з перевіркою зошит.

Потім у хід пішла важка артилерія. Мама почала готувати для цього Іллі. Хлопець, мовляв, живе сам і не встигає собі готувати.

— У нього особлива дієта, обідати у шкільній їдальні він не може. Не залишати ж чоловіка без обіду, — сміялася мати, бачачи мої здивовані очі.

Дивно, подумала я, а мені на роботу мама судочки ніколи не збирала. І навіть, здається, не цікавилася, чим я взагалі обідаю.

Потім мати почала вбиратися на роботу. У буквальному значенні. Змінила гардероб, сказавши, що колишні речі морально застаріли.

Почала яскравіше фарбуватися і навіть волосся перефарбувала на рудий! Ілля, мовляв, вважає мене схожою на одну французьку співачку.

З новим іміджем мамуля справді стала виглядати молодшою ​​та привабливішою. І все б нічого, якби нещодавно я не дізналася, що Ілля, про якого так дбає батьків, всього двадцять років!

Уявляєте, він молодший за неї майже вдвічі. Більше того, він приїжджий, у місті хлопець нічого не має, крім орендованої квартири.

Все це мені розповіли стривожені, як і я, мамині колеги. Просили вплинути на матір, доки вона не наробила дурниць. Та я й сама бачу, що мати з’їхала з котушок. Все частіше стала натякати мені, що я вже доросла і маю жити окремо.

Я вже мовчу про те, що іноді на вихідні вона не приходить ночувати! Це вже, на мою думку, ні в які ворота!

Після моїх наполегливих прохань мати таки наважилася познайомити мене з цим самим Іллею. Хлопець справді симпатичний, але виглядає відверто молодший за матір.

Хоч і дивиться з обожнюванням на неї, але я відчуваю, що в нього явно погані задуми. Напевно, вирішив одружити з собою матір і відтяпати у нас половину квартири.

Коли я поділилася своїми побоюваннями із закоханою, вона влаштувала істерику. Ти, мовляв, сама казала, що настав час влаштовувати життя. Чим тепер незадоволена.

— Все так, — відповіла я, — але йшлося про те, щоб знайти чоловіка свого віку.

Мама образилася. Ілля, каже, ніяка не дитина, а дорослий чоловік. Він, мовляв, мене розуміє як ніхто інший. Я, мовляв, навіть із твоїм батьком такої щасливою ​​себе не почувала.

Я її питаю, ви, може, й одружитися хочете. Мати киває. Так, мовляв, ми про це думали.

Ось, відповідаю, мамо, і підтвердження. Він із тобою виключно через квартиру. Ще, може, розраховує, що ти йому по роботі допомагатимеш.

Вперше в житті ми посварилися з матір’ю в пух і прах. Не переконати цю Джульєтту. Він мене любить, твердить.

Я спочатку хотіла директора школи попросити допомогти мені розлучити цю солодку парочку. Але потім вирішила не зчиняти шум і репутацію матері не псувати.

Взяла та сховала її паспорт, щоб закохані голубки не змогла заяву до РАЦСу подати. Подивимося, як поведеться її наречений.