Один чоловік вирішив зекономити на різдвяних подарунках і не думав, що ці подарунки врятують йому життя
Один багатий чоловік поїхав у село, там його котедж будувався. І поїхав він у поганому настрої. З думками про те, що грошей поменшало. Бізнес у занепаді. На пʼять мільйонів менший прибуток цього року. А витрати зростають. І ще ось купуй усім подарунки: Різдво, Новий рік…
Купу грошей на ці подарунки вже витратив. А їм хоч на лопаті подавай: мало! Я ніби мушу всім давати. Набридли!
Але все ж таки незручно з порожніми руками їхати. І цей багатий чоловік купив дочці сусідки шапку з помпоном, червону з білою облямівкою. На кшталт шапки Санта Клауса. Кумедна шапка і дешева.
Купив цій сусідці з бідної хати шкарпетки із зайчиками. Дешеві, але яскраві. Все ж таки сусідка дивиться за будівництвом. Якщо що, дзвонить. Нехай шкарпеткам радіє. Який-не-який, а подарунок.
І купив він цукерок кілограм. Теж дешевих, але у яскравих фантиках.
Усю цю справу склав у новорічний пакет і поїхав своєю дорогою машиною до села. Лаючись, що доводиться самому за всім дивитися. Робітники відпочивають. Потрібно все перевірити.
І що? Машина з’їхала у кювет. Завірюха, темрява, телефон не ловить. І мороз почався міцний!
Палива мало. Відчайдушне становище. І дуже холодно!
Так цей чоловік напнув поверх модної шапку Санти, який віз у подарунок. Натягнув на вуха – тепліше стало! На ноги натяг шкарпетки із зайчиками. Зігрів ноги. І підкріплювався цукерками. Хоч і дешевими та шкідливими; але солодкими та поживними.
І дочекався порятунку. Трактор їхалв, водій витяг машину. Врятував.
А подарунки цей врятований чоловік купив потім інші. Найкращі. Гідні.
І ось ці кілька годин у темряві, на морозі, багато чого прояснили. А смішна шапка, шкарпетки та не дуже добрі цукерки стали порятунком. Добре, що купив подарунки. Зрештою ці подарунки і врятували.
Наше добро нас і рятує. Наші подарунки нам і повертаються. Добро ми робимо і собі, коли робимо добро іншим. Навіть дуже маленьке добро може стати нашим порятунком у темряві та холоді, коли ми збилися зі шляху…