Чоловік хоче, щоб свекруха жила з нами. Я категорично проти!

Коли я виходила заміж, батьки мого чоловіка вже були розлучені один з одним і жили окремо. Свекор одружився та переїхав до іншого міста, благородно залишивши колишній дружині трикімнатну квартиру.

Свого нареченого я зустріла на третьому курсі університету, жила у гуртожитку. Мої батьки мають великий будинок у селі. Після весілля вони запрошували нас жити в них та збудувати будинок поряд. Але їздити на навчання та на роботу звідти незручно, тому ми переїхали до батьківської квартири чоловіка до його мами.

Якщо чесно, моя свекруха була проти нашого шлюбу, вважала, що син міг би знайти кращу дружину. І хоча в обох моїх батьків вища освіта, а в брата їх цілих дві, вона вперто вважала мене і мою сім’ю неосвіченими сільським людьми. Такий міський снобізм.

За будь-якої зручної нагоди свекруха, яка все життя викладала літературу, доречно і не дуже читала вірші і цитувала класиків, виразно зітхала, дивлячись, як я читаю сучасні книги.

При цьому моя свекруха була патологічно байдужа до домашнього господарства. Я б сказала, просто лінива. Першого дня, коли я переїхала до її квартири, просто жахнулася. Повсюди пил, бруд. Ванна і унітаз у сіро-жовтих розводах, вікна брудні настільки, що ледве видно будинок навпроти.

Жити в такій антисанітарії я не звикла, тому після навчання щодня поступово приводила квартиру до ладу. Прання та готування теж лягли на мої плечі.

Причому, поки я займалася домашніми справами, свекруха після роботи відпочивала, читаючи книги. А ввечері, з’ївши приготовану мною вечерю, скаржилася чоловікові, що приїхав з роботи, що я погано випрала її улюблену блузку або пересолила плов.

Абсолютно не соромлячись, свекруха розповідала Ігорові, що я спеціально насипала багато приправи в їжу, знаючи, що в неї виразка. І прикинулася, що пишу диплом, щоб не йти в аптеку за ліками, які їй терміново знадобилися.

Звичайно, чоловік намагався захистити мене від її нападок, але з кожним днем ​​мені все більше хотілося все покинути і поїхати до батьків. І якщо спочатку я мовчала, батьки привчили бути ввічливою зі старшими, то потім терпіти набридло, і почалися сварки.

Напевно, рано чи пізно я не витримала б такого життя, та й чоловікові між двох вогнів доводилося непросто. Але нам пощастило, трапилося одразу дві події. Я дізналася, що вагітна. А ще померла моя бабуся, яка дуже любила мене та залишила мені свою квартиру у спадок.

Після чергової сварки зі свекрухою я зрозуміла, що наша майбутня дитина заслуговує на спокійну маму, викликала таксі і поїхала на бабусину квартиру, залишивши чоловікові записку. Чоловік теж приїхав до мене, ми забрали речі і більше у квартиру свекрухи не поверталися.

Пройшло багато років. Ми збудували будинок, свекруха іноді приїжджає в гості, щоб поспілкуватися з онуками. Відносини у нас прохолодно-ввічливі, але вона мама Ігора та бабуся наших хлопчаків, тому її візити раз на місяць-два цілком можна витримати.

А нещодавно свекруха зателефонувала і сказала, що в неї завелися таргани, і вона кілька днів поживе у нас, бо планує викликати службу дезінфекції.

Звісно, ​​я була зовсім не в захваті, але вирішила, що кілька днів потерпіти зможу. Дезінфекцію провели, свекруха сказала, що до квартири не можна заходити тиждень, щоб не отруїтися отруйними парами. Потім виявилося, що сусіди теж труять тарганів, і повертатися не можна.

Загалом, живе у нас уже місяць, свою кімнату засипала сміттям та фантиками від цукерок. Ходить по будинку у вуличному взутті. Ще й свої порядки намагається наводити.

Дітей я годую неправильно і взагалі все не так. Дістала просто, вже нема сил.

Запитала у чоловіка, коли його мати повернеться додому. Відповідь чоловіка просто вразила. Він сказав, що мама самотня жінка похилого віку, їй потрібен догляд і турбота. Мовляв, вона хоче більше часу проводити з сином та онуками, бо дуже сумує. Тож вона попросила його дозволити жити з нами. А свою квартиру планує здавати, щоб купити онукам щось корисне.

Я в обурені. Бачити жінку, яку терпіти не можу, у своєму домі та зносити її примхи щодня? Забирати бардак і слухати моралі? Ні, ні і ще раз ні! Я дуже люблю свою сім’ю, але свекруха мені не сім’я.

Ми посварилися із чоловіком. Вперше за довгий час. Може, так не можна і неправильно. Але я поставила умову – або я, або вона. Свекруха поїхала, я стала ворогом номер один для неї. Мені все одно. Жити з цією людиною разом я не хочу і не буду.