Колишня чоловіка вимагає, щоб їхня дитина була забезпечена всім тим, що і наша
Колишня мого чоловіка почала висувати якісь дивні вимоги. Їй здається, що їхня дитина, яку виховує вона, ущемлена у всьому і одразу – немає нових гаджетів, не літає на відпочинок двічі на рік, немає самокату та гіроскутера. Пред’являє чоловікові претензії і вимагає, щоб він забезпечив їхньому синові все це. Але є маленька загвоздка – на всі навороти для нашої з ним дитини заробляю я.
У нас із чоловіком, можна сказати, нестандартна сім’я, хоча за нинішніх часів таке зустрічається не так уже й рідко. У сім’ї левова частка доходу – моя. Я ж у нас будую кар’єру і прагну заробляти ще більше. Чоловік працює неповний робочий день на віддаленні, але на ньому все – прибирання, турботи про сина, закупівля продуктів, готування та інші побутові дрібниці.
Чоловік у мене добрий, але за природою не лідер, не дано йому це. Він не рватиметься з жил задля досягнення мети, в ньому немає азарту досягти чергового підвищення, не цікава кар’єра як така. Необхідність йти безперервно до своєї мети його пригнічує і він дуже швидко видихається. Так буває, не всім хочеться реалізовувати себе саме щодо кар’єри.
Коли ми зійшлися, то він працював повний день в офісі, старанно надував щоки і намагався справити на мене враження здобувача. Але по ньому одразу було помітно, як важко йому це дається. Я думала, що просто такий період – зима, втома, авітаміноз.
Через місяць після весілля фірма чоловіка збанкрутувала і він залишився без роботи. Ось тут у мене очі й розкрилися – чоловік дуже змінився за тиждень удома. Він став спокійнішим, уважнішим, удома стало затишніше, а мені не доводилося вечорами стояти біля плити. Тоді й було вирішено не мучити себе – нехай сидить удома.
У декреті я майже не сиділа, син якось із перших днів був на суміші. Тому щойно я трохи відновилася, то вийшла на роботу, а всю турботу про дитину та дім взяв на себе чоловік. На той момент він працював уже більше для задоволення і заради того, щоби виплачувати колишній дружині аліменти. Всю свою зарплату він віддавав туди, нашій сімʼї вистачало того, що я заробляю.
З першою дружиною чоловік розлучився саме через те, що вона вічно пиляла його з приводу кар’єри та грошей. У її картині світу вона повинна сидіти вдома, а чоловік працювати. Але з чоловіком їй не пощастило.
Вони розлучилися, є син, на чотири роки старший за нашого. Чоловік завжди намагався акуратно виплачувати аліменти. Наразі він віддає на дитину всю свою зарплату, а це близько двадцяти тисяч, плюс-мінус.
При цьому він ще й спілкується із сином від першого шлюбу. Наш син теж знайомий із братом, але дружби між ними не водиться, так просто знайомі. Іноді чоловік обох хлопчиків вивозить кудись у вихідні дні.
Нещодавно я дізналася, що колишню раптом перестало влаштовувати, як утримується її син. Вона пред’явила колишньому чоловікові, що це неправильно, коли одна його дитина щороку їздить на море і телефони змінює щороку, а друга собі такого дозволити не може.
– Вона очманіла? Ти й так віддаєш усю зарплату їй. Що з тебе брати?
– Мабуть, вважає, що не всю. Я пробував їй пояснити, але коли і кого вона слухала.
Жінка просто втямила собі на думку, що її сина незаконно обходять матеріальними благами. Мовляв, не повинно бути так, що одна дитина як сир у маслі катається, а друга задовольняється малим. Її крики з телефону “ти батько, ти мусиш забезпечувати всіх своїх дітей” чула навіть я. Цікаво, а що повинна вона, окрім постійних скандалів на ґрунті грошей.
Тепер ми дізнаємося, що колишня подала на чоловіка до суду, щоби встановити аліменти. Чоловік розлютився і сказав, що або вона забирає заяву, або він платитиме рівно стільки, скільки присудить суд і ні копійкою більше. Враховуючи, що зараз вся його зарплата йде їй, а в нього, взагалі-то, дві дитини, комусь явно доведеться стримати апетити.
Який же дама матиме шок, коли з’ясується, що всі блага своєму синові забезпечую я. І гаджети, і відпочинок, і різноманітні розваги. Виявляється, так теж буває – жінка може працювати та заробляти. Якщо вона, звичайно, має таке бажання. Але з бажань колишнього чоловіка я поки що помітила лише бажання в’їхати до раю на чужому горбі.
Я знаю, що від цього дитина не постраждає. Чоловік, як витрачав на нього всю зарплату, так і буде. Просто частину речей купуватиме тепер сам, не даючи грошей до рук колишньої. Я б взагалі їй жодної копійки не віддавала, а просто частину грошей витрачала на дитину сама, а частину складала на рахунок у банку.