Як сильні жінки самі псують собі життя

26-річна дівчина працювала у великому колективі та постійно чула, як люди скаржаться на погані умови праці та низькі зарплати.

Колеги твердили мантру:

– Грошей ні на що не вистачає, часом доводиться позичати, щоб дотягнути до наступного місяця. Це жахіття…

Вона вирішила чи похвалитися, чи надихнути і навчити людей – як треба жити. І розповіла про свою бабусю.

У похмурі 90-ті роботи не було. І грошей не було. Мати та батько сиділи без зарплати, завод діда закрився. Бабуся-домогосподарка не розгубилася, засіяла ділянку зеленню – кропом та петрушкою – і стала їх продавати.

Та на таку рентабельність вийшла, що за два роки купила дідові машину. Ну а там і світло наприкінці тунелю з’явилося. Виплили, вилізли. І почали непогано жити.

Прекрасний приклад мотивації.

Дівчина вирішила, що зараз почує слова замилування на адресу своєї бабусі. Але люди побачили цю історію зовсім під іншим кутом.

“Так у бабусі ділянк була… А насіння вона безкоштовно що взяла? А добриво для городу їй з неба впало? Чи на собі тягла і корячилася з лопатою?”

А ти спробуй, дівчинко, стояти на холоді з цими пучками, поторгуй. Та у таких масштабах, щоб вистачило на машину!

Бабуся твоя так здоров’я підірвала, що тепер усю пенсію витрачає на ліки. І не сперечайся зі мною. Я краще знаю, як живуть люди похилого віку.

Я стала мимовільним слухачем цієї розмови не могла зрозуміти – звідки така озлобленість? Що говорить у людях? Лінь? Заздрість? Жалість?

Ніби інші не працюють, а лежать на перинах і їм каву зі свіжим соком підносять слуги, як у серіалах. І працюють вони раз на тиждень. І навіть не працюють, а віддають розпорядження.

Ніхто не сказав: “Молодець бабуся!”

Але кожен знайшов вагому причину, чому сам не працюватиме більше, щоб жити краще.

Хтось процитував відому фразу:

“Ми працюємо на ненавийсній роботі, щоб купити речі, які нам не потрібні, щоб справити враження на людей, які нам не подобаються”

А далі роздратований колектив накинувся на сина та чоловіка цієї діяльної жінки. Мовляв, заміж вийшла за слабака і сина таким же виховала. Чому не вони город засіювали? Чому не вони на ринку стояли?

А машина – їм. І що хорошого? Тепер дід їздить і возить всіх. Знаємо ми їхню натуру…

У дівчини очі налилися сльозами і голос затремтів.

“Та не возить він нас, він бабусю на цій машині возить, він її любить!”

Але люди лише засміялися у відповідь.

Так історія успіху перетворилася на історію повного провалу.

Сильна жінка, яка власноруч зіпсувала життя. Собі та іншим. І сама надірвалася, та інших до штурвала життя не підпустила. Все зароблене віддала чоловікові, який на це не заслужив.

Але хіба в ті лихі роки хтось думав про наслідки? Думав над тим, куди цією машиною через 20 років поїде? Потрібні були гроші, щоб холодильник не пустував. А те, що надлишок утворився – то не відмовлятися ж від нього?

Це зараз гуру психології роздають поради:

“Якщо з’явилося бажання зробити щось за чоловіка – піди та нафарбуй нігті”.

Не до нігтів було людям на той час, не до нігтів…