Я переказувала мамі на комуналку, а вона витрачала ці гроші на себе. Тепер вимагає сплатити її борги

Дивовижна у мене мама людина. Сама назбирала боргів, бо хотілося “жити, а не існувати”, а тепер від мене ж вимагає, щоби я ці борги погасила.

Моя мама живе одна у трикімнатній квартирі. Комуналка там виходить дуже пристойна, мамина пенсія такого навантаження не потягне.

Та навіть коли мама працювала, вона все одно просила у мене грошей, щоби платити комуналку, хоча за документами у мене в цій квартирі немає ні сантиметра власності.

Але коли мама просила допомогти, я допомагала. А як не допомогти, коли вона постійно дзвонить, скаржиться, що у неї майже вся зарплата пішла на ліки, за квартиру нема чим платити?

У мене своя сім’я, ми з чоловіком та дитиною живемо в іпотечній квартирі, варіант жити з мамою навіть не розглядався, бо я дуже добре знаю її характер. Вона своїми причіпками може чайник до кипіння довести, тому я втекла від неї, як тільки з’явилася нагода.

Тож живемо ми окремо, платимо іпотеку, а ще я перераховую гроші, щоб мамі було чим платити за комуналку. Так було коли мама працювала, так продовжилося, коли вона вийшла на пенсію.

А на пенсію вона вийшла одразу ж, як дозволив вік. Вона, на мою думку, лише тиждень зайвий і відпрацювала. А потім сіла вдома насолоджуватися заслуженим відпочинком.

– Я і так все здоров’я на роботі залишила, годі вже, треба і для себе пожити, – заявила мама. Але виявилося, що “жити для себе” – це дороге задоволення.

Пенсії на ці насолоди не вистачає, а я допомагати понад те, що вже їй давала, просто не маю можливості, і так чоловік на мене косо дивиться.

Мама кілька разів спробувала під’їхати до теми “додати б грошенят, я ж пенсіонерка тепер”, але почула моє чітке “ні”.

Тоді мама і вирішила, що якщо я не хочу по-доброму її спонсорувати, то можна зробити це погано. І вона припинила платити за комуналку.

Я їй гроші відправляю, а вона з них нічого на комуналку не закидає, витрачаючи всі гроші на свої потреби. Ось улітку до санаторію їздила.

Мені вона сказала, що за путівкою від лікаря на лікування, але мені вже тоді це здалося надто казковим, а потім я отримала підтвердження.

– А що такого? Я відкладала, от і удалося накопичити! – обурилася мама, коли я сказала, що вона може мені більше не брехати.

Ну, якщо відкладала, тоді добре. Хоча я слабо уявляла, щоб моя мама на щось примудрилася назбирати, не в її це природі, не вміє вона відкладати гроші, вони їй руки палять.

У мене своїх справ повно, тому мамину поїздку я викинула з голови. Нехай живе як знає. У неї своя голова на плечах є, а я їй не нянька.

Але нещодавно мама дзвонить мені у сльозах, каже, що до неї приходили з керуючої компанії, пообіцяли світло та воду відключити, якщо вона не заплатить борги з комуналки.

– Вони сказали, що за тиждень подадуть до суду, а там пристави прийдуть і все заарештують! – волала в трубку мама.

Я взагалі нічого не зрозуміла. Але спочатку вирішила, що маму намагаються обдурити шахраї, є такі, які на довірливих пенсіонерах наживаються.

Поїхала до мами розбиратися, що в неї там сталося. Отут і спливли дуже цікаві подробиці. Виявилося, що то були не шахраї, а справжні працівники ЖЕКу.

До мами вони приходять уже не вперше, але цього вони їй пригрозили судом і відключенням ресурсів, якщо вона не погасить борги, які накопичила.

А назбирала мама пристойно. Там майже на сорок тисяч накапало. А це означає, що вона вже давно не платить комуналку, хоча гроші на неї отримує регулярно.

Виникло закономірне питання: а куди поділися ті гроші, що я мамі переказувала на конкретні цілі, а саме на оплату комуналки? Я його й поставила.

Мама почала плакати, говорити, що зараз про це говорити немає сенсу, треба думати, що з боргами робити. Для мене ж це було дуже важливе питання.

– Я хотіла жити, а не існувати! А на ті жалюгідні пенсійні копійки, які я отримую, можна лише існувати! – розкричалась мама.

Пожила? Чудово. Тепер нехай думає, як борги віддаватиме, бо в мене такої суми немає і взяти її нема звідки. І допомагати щось зовсім не хочеться.

Сказала, що я на її місці спробувала б продати квартиру, але з такими боргами це зробити буде проблематично, хоч і можливо. Звичайно, їй цей варіант не сподобався, але мені начхати, іншого в мене для неї немає.