Невістка не дає мені виховувати онука, хоч я знаю, що для нього краще. Боюся, що вона зіпсує хлопчика
Коли невістка завагітніла, я зраділа. Завжди хотіла багато дітей, але в мене лише один – мій син.
Я працюю вчителькою, віддаю всю себе чужим дітям – і не безуспішно. Багато учнів вибилися в люди, деякі й досі пишуть, дзвонять, приходять у гості. Дякують і кажуть, що я дала їм путівку у життя.
От я й подумала: якщо я навіть для чужих дітей зробила таку велику справу – скільки можу зробити для рідного онука! Тим більше зараз стільки програм раннього розвитку, гуртків та іншого. Можна дати дитині гарний старт у житті. Тим більше робочих годин у мене поменшало, довелося знизити навантаження за станом здоров’я, але на одну дитину сил вистачить.
Невістка спочатку зраділа, коли я запропонувала сидіти з дитиною. Вона кар’єристка, планувала повернутися на роботу якомога раніше після пологів. Як тут не зрадіти безплатній допомозі, тим більше від вчительки.
Але коли я їй розповіла, яку допомогу планую для онука, вона напружилася, запитала, чи це не надто багато для маленької дитини. Я запевнила, що розрахувала навантаження і пояснила, чому вважаю ранній розвиток важливим. Мозок у дитини як губка, добре вбирає інформацію, чим раніше почнеш його навантажувати, тим кращий результат.
Невістка пробурмотіла щось на кшталт «так, мабуть». Я вирішила, що ми домовились. Ще кілька разів розповідала їй про свої плани, вона реагувала мляво, але не протестувала.
А потім народився Мишко. Я питала сина, як там невістка з онуком, коли забирати з пологового будинку, хотіла взяти відгул цього дня. Він якось м’явся, а через тиждень приголомшив: виявляється, вони вже вдома. Сказав, що покличуть, коли будуть готові, а поки що хочуть побути з сім’єю.
Чесно, було прикро. А що я, не сім’я? Тим більше, що у невістки батьки вже померли, я одна в них залишилася бабуся.
Образу я проковтнула. Михайлика побачила майже на місяць. Пораділа, який він хороший, міцний малюк, як добре їсть, набирає вагу та розвивається. І знову нагадала невістці про свої плани на онука, запропонувала відвідувати Мишка, сидіти з ним і тут же займатися.
Невістка сприйняла це без захоплення, але погодилася. Домовилися на вихідні, а ближче до суботи син зателефонував і сказав, що Мишко захворів, краще перенести. Потім вони їхали до друзів, потім знову хворіли.
У підсумку Мишу за півтора роки я бачила разів сім. Він цей час сидів то з сестрою невістки, то з нянею.
Востаннє випросила посидіти з ним день. І жахнулася. Дитина, звичайно, тямуща, це видно, але занедбана. Показувала йому кубики з тваринами, просила їх назвати, він ними тільки кидається та регоче. У розвиваючі ігри грати взагалі не хоче, проситься тільки на дитячий майданчик, бігати та лазити. І не дурний, коли мультик дивився, я запитувала: це хто, а це? Усіх назвав.
Говорить добре, але дикція підкачала і словниковий запас. А ще невихований – жах! “Дай пряник”, “принеси”, “піди” – мова нахабного споживача. Як поводитися зі старшими, не знає. З батьками розмовляє так само, а вони заохочують.
Увечері, коли за Мишком приїхала невістка, запропонувала їй ще раз зайнятися онуком. Намагалася підібрати делікатні слова, щоб не образити. Я ж розумію, що невістка псує Михайлика не зі зла, просто в неї немає досвіду, дитина перша. А у мене за плечима 30 років у школі, і їх я готова витратити на онука – безкоштовно, на відміну від няні!
Але її аж перекосило, коли я сказала. Зашипіла на мене як змія. Сказала, що сама знає, як виховувати дитину, і Михайлику моя муштра не потрібна. Так і сказала – “муштра”.
Я намагалася їй пояснити, що зараз сама пора конкретно зайнятися дитиною. Що час для виховання та розвитку трохи втрачено, але все можна надолужити. А вона й слухати не стала, схопила Мишу в оберемок і пішла.
Син мені зателефонував пізно ввечері, сказав, що Мишка вони більше не привезуть. І попросив більше до них з моїми планами не чіплятися. У мене навіть серце заболіло, коли я почула це «чіплятися» від сина. Після розмови розплакалася.
Не розумію невістку. Хіба я бажаю онукові поганого? Може, в ній материнські ревнощі зіграли? Синові обіцяла більше цю тему не порушувати, бо він погрожував, що навіть у гості кликати не стануть. Але як подумаю, що невістка нашкодить Мишкові майбутньому, серце кров’ю обливається.