Мамі нудно, але вона нічим не хоче займатися, проте вимагає від мене, щоб я сиділа з нею поруч

Моя мама вийшла на пенсію і тепер щосили тріпає мені нерви. Точніше вона своїми істериками добивається того, щоб я нікуди не ходила і сиділа з нею біля телевізора.

Мама вийшла на пенсію півроку тому. Як тільки з’явилася можливість стати пенсіонеркою, вона одразу цим скористалася. Оформила пенсію та звільнилася.

– Набридло працювати, хочу пожити для себе, – заявила вона тоді.

Але щось не було помітно, щоб вона почала жити, тим паче для себе. За пару тижнів вона переробила всі справи, що скупчилися, відвідала подруг і на цьому все закінчилося.

Мамі стало нудно, вона почала докопуватися до мене. Дзвонила з дивними питаннями, а де я, з ким, коли додому. Наче мені не тридцять років, а тринадцять.

Якщо я намагалася відстояти своє право на особисте життя, то мама впадала в істерику, що вона стала старою і тепер мені не потрібна. А їй не можна нервуватися, у неї хворе серце.

Я розумію, що їй цілий день удома нудно, але ж вона може сама себе чимось зайняти. Я готова була їй і дачу купити, щоб хоча б з весни до осені вона була при ділі, але мама не захотіла.

– Я вже напрацювалася в цьому житті, відпочивати хочу, а на дачі не відпочинеш, там завжди щось садити треба, – відхрестилася мама.

Вона цілими днями сидить удома та дивиться телевізор, а від мене вимагає, щоб я після роботи бігла додому, щоб уже разом сидіти та дивитися телевізор.

Я мамі пропонувала підшукати якесь хобі до душі, кудись ходити, чимось цікавитись, але це все пролітало мимо. Мама нічого не хоче, їй це все не цікаво.

Подруги в неї або самі ще працюють, або зайняті онуками та дачами. Сидіти з мамою і дивитись телевізор вони не будуть, їм є чим себе зайняти.

А мама нічого не хоче, тільки від мене потребує підвищеної уваги. Мені це не подобається, бо повністю розходиться із моїми планами.

Я поки що живу з мамою, бо збираю на іпотеку, але такими темпами доведеться переїжджати швидше, ніж планувала, бо мої нерви вже межі. Мама з шостої вечора обриває мені телефон, а якщо я його відключаю або просто не беру трубку, то вдома на мене чекає скандал під запах корвалолу.

У неї дуже багато вільного часу, а я не знаю, чим її зайняти, щоб вона відстала від мене. Вона навіть до санаторію їхати не хоче, їй не цікаво.

Зате в телевізор вирячитися і мені нерви мотати – це саме те. Цим вона вже котрий місяць і займається, і, зважаючи на все, їй ніколи не набридне.

Вона не була такою нав’язливою, коли працювала. Після роботи вона завжди чимось займалася або просто відпочивала після трудового дня, а тепер у неї надто багато вільного часу і замало бажань щось робити.

Не впевнена, що мій переїзд щось змінить, бо я уявляю, які будуть істерики у мами, коли вона про це дізнається.

У мене взагалі складається враження, що вона якось деградує. Навіть думала відправити її до лікарів на обстеження, але вона не хоче, каже, що у неї все нормально, а от я в цьому вже маю сумнів.