«Я вам віддячу!», – так сказав старенький чоловік, якого ми підвезли. «У мене грошей немає, але вам обов’язково добро повернеться!»…
Був вечір уже, на сільській дорозі машини рідко проїжджають. Ми з чоловіком їхали і побачили, як по дорозі йде старенький чоловік. Йому йти далеко, він утомився. Думав, дійде! Та трохи не розрахував сили.
З кожним роком втомлюєшся швидше. Я також знаю. От ми його і підвезли. Він вийшов з машини і ще раз гаряче сказав, що віддячить молитвою. І нам буде добре.
Ми тепло розпрощалися. І далі поїхали. А потім майже в сутінках вирішили пройтися лісом; вже під’їхали до нашого села.
І що? Ледве зробили кілька кроків, як відкрилося небачена кількість грибів. Я такого ніколи не бачила. А я гриби часто збирала у житті! Але такої множини не бачила ніколи.
Рижики з розміром тарілку. Сім’ї маслюків та вабків. Білі! Навколо гриби. Мов чекали нас. Або спеціально перед нами постали.
А у машині у великому пакеті ми везли подарунок другу.
Довелося подарунок викласти. За п’ятнадцять хвилин наповнили величезний пакет чудовими грибами. І, знаєте, жодного червивого. Абсолютно чисті великі гриби.
Це було радісно. Три роки грибів не було тут: спека та посуха заважали. Я так мріяла гриби позбирати!
Це дідок нам дав. Так я пожартувала. Тільки це не зовсім жарт.
За добро дається добро. Іноді згодом. Іноді – одразу. Що могла дати бідна старенька людина? Здається нічого. Але це не так!
Саме за бідних та слабких дають швидко нагороду та подарунок. За найбеззахиснішого і найвразливішого. Коли точно чекати винагороди чи користі годі й говорити. Отоді й дають.
За врятованих тварин, за пиріжок, який віддав голодному песику, за птицю, яку виходив, за останні гроші, віддані старенькій, за поступлене хворому місце, – за це дають нагороду абсолютно точно. Коли жодної нагороди не чекаєш. Коли нема від кого її чекати!
Це правильне добро.
І вам теж обов’язково прийде нагорода за непомітне та забуте добро. Несподівана нагорода. Як ці гриби; виросте з-під землі. Просто ви можете забути про свою маленьку добру справу; але це точно – за нього…