На старості років тато залишився без даху над головою. Його нова дружина вигнала його із квартири. І до кого ж він прийшов

Мій тато все життя працював ветеринаром. Власними силами він зміг відкрити свою клініку для тварин. Все місто знало його як гарного та привітного Айболіта. Завжди усміхнений, чистий одяг та ввічливе поводження з кожним.

Але зовсім іншим він був удома. Мама для батька була як прислуга у власній квартирі. Мені було вісім років, коли батьки розлучилися.

До цього я часто чула, як мама з татом сваряться. Це зараз я розумію, що всі ті нічні скандали були спричинені тим, що тато зраджував мамі. Вона тоді ще підозрювала, що він має на боці іншу жінку. Але жінки в таких справах не часто помиляються.

Згодом мати подала на розлучення. Більше терпіти татову брехню не було сил. Мамині знайомі розповідали, що майже щодня бачать, як він їздить у автомобілі з якоюсь жінкою. Які ще були потрібні докази.

Розлучення відбулося швидко. Можна сказати, що тато просто пішов від нас залишивши і квартиру, і автомобіль. Навіть щомісяця гроші давав. Мама не подавала на аліменти. Все було на добровільній основі. Нас, мене і сестру, він продовжував любити. Він часто навідувався до нас у гості, забирав на прогулянки та водив у магазини та парки розваг.

Минув час. Татова нова дружина завагітніла і народила йому сина. Я раділа, що маю маленького братика. Тоді мені вже було чотирнадцять.

Мама так нікого не знайшла. Вона повністю присвятила себе мені та сестрі. Для неї було важливо, щоб ми здобули хорошу освіту і змогли влаштуватися в житті. Першою на навчання до університету поїхала я. А вже через три курси приїхала додому з хлопцем, який за рік зробив мені пропозицію. Він мав власну квартиру, тож я переїхала до нього.

Мама залишилася із сестрою. Але не надовго. Через рік у неї закінчувалася школа і вона так само як і я готувалася до вступу до університету.

А тато тим часом займався вже новою родиною. Він розширив свою клініку, почав займатися додатковим бізнесом із продажу товарів для тварин. У кого ж як не у ветеринара купуватимуть всілякі іграшки для котиків та собак, а що вже казати про біодобавки до їжі. Загалом його бізнес процвітав.

Минуло ще кілька років. Сестра також вийшла заміж, я вже мала сина, чекала на поповнення в сім’ї. Обстеження у лікарів показало, що маю дівчинку. Сестра так і не вийшла заміж. Вона, як тато, почала займатися власною справою. Мама жила сама. Після того, як ми покинули її, вона нікого не захотіла шукати. Ділила свої переживання та радості з котом.

А от тато так і не став щасливим із новою дружиною. У них була різниця у віці. Тато постарів, а молода жінка шукала уваги чоловіків на боці.

Не знаю, як сталося, але рано чи пізно весь його бізнес перейшов до дружини. Чи потрібно було так для оптимізації податків, чи якась інша причина, але коли настав час і тато став непотрібним його новій жінці, то вона його просто вигнала з дому. А насамкінець ще й сказала, що син не від нього. Щоправда, чи вона просто хотіла зробити йому боляче, я не знаю, але слова подіяли.

Він лишився ні з чим. Навіть автомобіль не зміг забрати. Та й, чесно кажучи, у нього вже не було здоров’я. Ось тут і почалося. Оскільки йому не було куди йти, то він повернувся до мами. За її словами, він плакав і просив вибачення.

«Я розумію, що він повернувся не від великого кохання. Йому просто не було до кого йти. Що ж мені його вигнати надвір. Він все-таки ваш батько» — казала мені мама.

І ось місяць тому вся наша родина вперше за багато років зібралася разом за спільним столом. Навіть із поповненням з мого боку. Чесно сказати, я раділа. Нехай тато так і не зміг через суд повернути свій бізнес, натомість ми були разом. А того, що він заробив за життя йому та мамі вистачить.