Навіщо багатій та поважній людині заходити у просту харчевню

Філософ Діоген сидів у харчевні із простими людьми. І з ними розмовляв простою мовою. А мимо йшов знаменитий оратор Демосфен.

Діоген гукнув його і покликав у цю харчевню. До людей. Мовляв, зайди на хвилинку, побалакаємо про життя, ти ж філософ, як і я!

Знаменитий оратор Демосфен мовчки пройшов повз. Зарозуміла була людина. Поспішав на засідання чи наукову конференцію. Або до вельмож. Що йому робити у простому придорожньому кафе?

І Діоген крикнув: мовляв, даремно ти нехтуєш. Твій пан у цю харчевню щодня ходить, зауваж!

Діоген «паном» назвав народ. Пан філософа, поета, вченого, оратора – народ. Його народ.

І нема чого пишатися і вести витіюваті промови далеко від тих, кому ти служиш. Спеціально використовувати незрозумілу більшості мову, споряджену наукоподібними словами. Говори ясно. І служи народу. І не зневажай його простими історіями, питаннями та віруваннями.

Нехтувати і гребувати не треба. І відриватися від народу не треба. Зрештою, вченому платить народ.

Кого любить народ, той служить і виконує свою місію добре. І треба заходити у харчевні, на форуми та на ринки, слухати людей і говорити потрібне та корисне. Тому що багатії та розумники зрадять тебе. А народ – ніколи.

Ось яка гарна давня історія про філософа та народ. Про слугу та пана. Іди за паном. І будь з ним у будь-які часи.