– У тебе що, сестра щодня виходить заміж? – обурилася мама. А мені кумедно. Не щодня, але щороку

Моя сестра знайшла собі нове хобі. Вона другий рік поспіль влітку виходить заміж. Не за одного й того ж хлопця, наречені у неї різні. Але якщо в перше її весілля всі вклалися по максимуму, то на другий захід дивимося вже скептично.

Тільки мама бігає і намагається організувати всіх на ще одну пишну урочистість. Минулого року сестра на своєму весіллі виблискувала. Був весільний кортеж, сама вона виходила з лімузина, на весіллі працювали два фотографи та оператор.

За бенкет відвалили якусь неймовірну суму, як, до речі, і за сукню. Усі влізли в кредити. Усі – це молоді та батьки. Мене мама намагалася підписати на цей захід, але я відмовилася. Свого кредиту на машину вистачає.

Але хороший подарунок я підготувала сестрі. Вони з нареченим дуже хотіли у весільну подорож на тепле море, я їм його сплатила. Вийшло дуже кучерявенько по грошах, але ж у мене не щодня сестра заміж виходить.

Мама тоді задовбала своїм “сестра не кожен день заміж виходить”. Будь-яке питання, а чи не жирно молодим буде, мама відразу вставляла цю фразу.

За її задумом, сестра мала вийти заміж один раз і до кінця днів. Тому і весілля відгуркотіли таке, що від її вартості дух захоплювало.

Відгуляли весілля, молодята з’їздили відпочити, а потім почалося сімейне життя. Ось тут і пішов розковбас. Сестра мамі щодня скаржилася, їй не так, це їй теж не так.

А мама потім дзвонила мені і журилася, як її молодшій дочці погано живеться. Наречений такий, наречений сякий, ой, навіщо за нього нашу донечку віддали.

Чому сестра не жила зі своїм обранцем до весілля, я гадки не маю. Точніше, я знаю офіційну причину, але мені вона здається маренням.

Після весілля батьки нареченого віддали їм бабусину квартиру, де молоді почали жити, а до весілля кожен із молодят жив із батьками.

Тобто двоє людей тільки з’їхалися, тільки налагоджують побут і притираються один до одного. Звісно, ​​виникатимуть сварки, це нормально. Просто у більшості молодих людей притирання проходить до весілля, бо вони живуть разом, а отут.

Півроку вони прожили, потім сестра з соплями та сльозами прибігла до мами під крило. Дівчинка втомилася, більше так не могла і взагалі наречений виявився не таким, яким вона його бачила. Настало розлучення.

Я навіть не здивувалася, по молодості та дурості чого тільки не буває, а сестрі тільки стукнуло двадцять два роки. Негативний результат – теж результат.

Розлучилася і розлучилася, буває, нічого страшного, наступного разу розумнішою буде, думала я. Наступного разу настав дуже швидко.

Нещодавно мама мені зателефонувала з радісною новиною – у серпні у сестри весілля. Тобто, у неї знову весілля через рік та один місяць після першого.

Я від таких швидкостей отетеріла, якщо чесно. Не розумію, навіщо сестрі знову в це вплутуватися, невже попередній досвід нічому не навчив?

Ну, подобається хлопець, кохання у вас – так з’їжджайтеся і живіть в радості, навіщо паспорт бруднити? Тим більше, що вони зустрічаються зовсім нічого, навіть півроку ще немає.

Але мама знову розвиває бурхливу діяльність, дочці треба влаштувати весілля. Знову почалися танці з кредитами і знову я не збираюся в цьому брати участь. І на подарунок стільки точно витрачати не буду.

– У тебе що, сестра щодня виходить заміж? – знову завела мама, насмішивши мене до гикавки.

Ні, не щодня, але щороку. Але я таке дороге хобі оплачувати не збираюся, а батьки, як хочуть.