Дружина Миколи поїхала на тиждень у відрядження і він відразу покликав коханку в квартиру. От тільки він не знав, що до нього їде тесть

Коли син та донька досить підросли, Олена вирішила, що втомилася сидіти з ними вдома і хоче продовжити роботу, з якою колись пішла у декретну відпустку. Вона зв’язалася зі своїми керівниками, щоб з’ясувати, чи можна зараз повернутися. І якщо так, то коли саме розпочинати роботу.

І тут з’ясовується, що, звичайно, повернутися на роботу можна, і чим швидше, тим краще. Більше того, якщо Олена погодиться почати працювати протягом найближчих двох днів, її зарплату збільшать удвічі.

Олена зраділа. Вона дала свою згоду і пообіцяла, що швидко залагодить усі свої сімейні справи та післязавтра вийде на роботу.

Але справа в тому, що робота, на яку поверталася Олена, включала і щомісячні відрядження. І тепер Олена мала серйозну розмову з чоловіком.

Чоловік Олени, Микола, сприйняв бажання дружини повернутися на роботу з розумінням. Він одразу ж, без зайвих питань, пішов дружині назустріч і погодився з тим, що раз на місяць Олена буде на тиждень виїжджати у відрядження. І що вже перше відрядження буде післязавтра.

Чому Микола так легко та просто погодився? Цьому було кілька причин.

По-перше, тому що зарплата у Олени буде такою ж високою, як і в нього.

По-друге, тому що й проблему з дітьми Олена вирішила дуже зручним для Миколи способом. Вона поговорила зі своєю мамою, і та погодилася бути з дітьми, поки Олена у від’їзді.

А по-третє (і це було головним), бо Микола вже давно зустрічався із нормувальницею Інною. Вони мали серйозний службовий роман, без жодних зобов’язань. І оскільки в обох вдома були подружжя та діти, то зустрічатися їм доводилося в готельних номерах. Що не влаштовувало обох.

Інна вважала, що для подібних відносин готель — це не найкращий варіант. Тому що вони жили в такому місті, де в будь-якому готелі легко можна зустріти якихось знайомих, які потім все розкажуть чоловікові.

А Микола взагалі ставився до готелю, як до безрозсудного витрачання грошей. І боявся, що рано чи пізно ці витрати стануть відомі дружині. І коли все розкриється, вона його покине. А йти з сімʼї Микола не збирався.

Але тепер все відбувалось якнайкраще. Тому що Олена на тиждень від’їжджає у відрядження. А діти на той же термін – до улюбленої тещі.

І вільна квартира залишається у повному розпорядженні Миколи та Інни. І так буде щомісяця.

І ось настав ранок того самого дня, який Микола для себе спочатку визначив, як найвдаліший день у його житті, а пізніше як найнещасливіший. І причиною всього — забудькуватість Миколи. Але! Про це трохи згодом.

Отже, рано-вранці Микола відвіз дітей до тещі, а потім дружину — в аеропорт. Переконавшись, що дружина благополучно відлетіла, він зателефонував до Інни. Сказав їй, щоб вона відпрошувалася на роботі і негайно їхала до нього, бо не має більше сили терпіти.

Минуло три години. Інна пішла у ванну, а Микола лишився у спальні. Щаслива усмішка блукала на його обличчі, а розсіяний погляд спокійно ковзав по тих чи інших предметах у кімнаті.

Микола мріяв про те, як проведе решту цього дня, і чим займеться завтра, післязавтра і всі наступні дні, як раптом… Посмішка повільно сповзла з його обличчя. Він побачив у кутку маленьку зелену валізу. У цій валізі були речі дітей, які він забув відвезти тещі.

Настрій трохи зіпсувався, але не більше того. Бо нічого страшного Микола у цьому не побачив. Не побачив, бо не знав, що перед від’їздом Олена віддала своїй мамі ключі від квартири. На всякий випадок. Мало що.

Але навіть не це було найстрашніше для Миколи, що в тещі були ключі від квартири. Теща – що? Добра жінка, спокійна, грубого слова не скаже. Вона, навіть якби й застукала Миколу з кимось, то, швидше за все, не стала б шуму піднімати.

І зовсім інша річ — її чоловік. Ось свого тестя Микола доброю і спокійною людиною точно не вважав. І ніжних слів від нього ніколи не чув.

А саме його, суворого чоловіка, мама Олени і попросила з’їздити за речами дітей. Дала йому ключі. Миколу вони, звісно, ​​попереджати не стали. Навіщо турбувати через дрібниці серйозного чоловіка, коли він на роботі і зайнятий важливими справами? Правильно?

Ось тому й вийшло, що Микола підвівся з ліжка, взяв чемодан і вийшов зі спальні до передпокою саме тоді, коли до квартири увійшов батько Олени. І в той же момент, загорнута в рушник, з ванної вийшла Інна.

Микола хотів було щось пояснити, і навіть відкрив для цього рота, але… Тесть і сам зрозумів, що саме зараз відбувається (у квартирі, яку вони з дружиною перед весіллям подарували своїй дочці). І якихось ще додаткових поясненнях він не потребував.

Микола вилетів із квартири першим. Ось, у чому був, у тому й вилетів. Без валізки. Слідом за ним вискочила Інна, загорнута в рушник.

Що робити? У квартирі лишилося все. Одяг, документи, телефони, ключі від машини та квартири. Інна плакала, сховавшись біля сміттєпроводу. Микола, як міг, втішав її. Говорив, що все ще втихомириться, що тесть заспокоїться і дасть їм змогу одягнутися.

Микола набрався сміливості та зателефонував до квартири. Тільки за п’ять хвилин тесть відчинив двері і з валізою, де були дитячі речі, вийшов із квартири. Ні слова не кажучи, не звертаючи уваги на жалісливі виправдання зятя, він зачинив двері на ключ і вийшов із під’їзду.

Коли він приїхав до себе додому, то ні слова не сказав дружині, що сталося. Він вирішив, що розповість про це лише дочці, коли та повернеться з відрядження.

Невідомо, скільки б простояли на сходах Микола та Інна, якби не сантехнік, який жив на першому поверсі. Він і прийшов на допомогу Миколі та Інні. Дав їм грошей на метро і дещо зі свого старого робочого одягу.

Інна поїхала до себе додому. Вона намагалася переконати чоловіка, що коли пішла купатися, її речі вкрали. Але чоловік їй чомусь не повірив.

Цю ж історію розповів і Микола, коли приїхав на роботу. Йому теж не повірили, але… Поставилися з більшим розумінням, аніж чоловік Інни.

Тиждень, доки Олена була у відрядженні, Микола винаймав кімнату. Сподівався, що це тимчасово, що все ще втихомиритья. Але коли Олена повернулася, і Микола дізнався, що дружина подала на розлучення, зрозумів, що тепер орендоване житло для нього — це надовго. Його речі Олена надіслала йому поштою.