Чоловік часто критикував Ірину, говорив, що вона не красива, погана мама. Ірина одного разу не витримала і сказала: “Так ти правий”. Чоловік в цю ж мить зрозумів, що накоїв
“Так, ти абсолютно правий”, – сказала Ірина чоловікові. Він їй кричав, що вона некрасива, товста, погана мама і дарма він маму не послухав, яка його попереджала! Він і раніше таке говорив у гніві, і досить часто. А Ірина кричала та сперечалася. І заперечувала очевидні факти. А тепер погодилася з фактами.
Так, так і є. Стара, товста, негарна. І він даремно одружився. Це величезна помилка. Вона у всьому винна. І просить вибачити за все. З цими тихими словами дружина почала дивитися телевізор. А чоловік замовк і злякався. Він не знав, що робити, він зрозумів, що перегнув.
Він почав говорити дружині, що можна щось виправити, змінити на краще, скинути вагу, більше вимагати від дітей – а дружина слухала та кивала. Погоджувалася. І ні слова не сказала впоперек, нічого не пригадала, не те що раніше!
Скандал затих, діти прийшли зі школи – вони вже великі були. І вдома було тихо. Спокійно. Як у склепі. Тому що, коли людина погодиться з тим, що вона нікчемна і негарна, сварки закінчаться. І стосунки теж закінчаться. Все.
І даремно чоловік казав, що погарячкував, не так хотів сказати, бо мав на увазі інше, – Ірина тільки кивала і говорила, що цілком згодна. Він правий. Йому треба на комусь іншому одружуватися, вона не проти, сама винна. І життя перетворилося на жах. Бо коли людина визнає всі звинувачення, стосунки закінчаться. Коли перестане захищатись, боротися, відповідати, конфліктів не буде. Але й почуття зникнуть. Рівноправні стосунки закінчаться. А з ними і кохання.
Нікого не можна звинувачувати і принижувати вічно: ні чоловіка, ні дружину, ні дитину, ні підлеглого… І цей чоловік обсипав дружину подарунками, і просив прощення, і говорив про кохання, – і вона слухала та кивала. І дивилася через плече чоловіка у вікно, на жовті дерева, на небо, кудись у далечінь.
Туди, куди дивляться всі, чиє серце розбите і хто погодився, що він поганий і нікчемний. Не треба так говорити близькій людині – настане день, коли вона погодиться зі звинуваченнями. Але краще від цього нікому не стане.