– Ось моя колишня дружина чудово ладнала з моєю мамою, – постійно нагадує чоловік. Мабуть, незабаром у нього з’явиться ще одна колишня дружина

Чоловік дістав мене постійними порівняннями з його колишньою дружиною. Здебільшого це стосується взаємин із свекрухою. Я з нею не можу порозумітися, а ось з колишньою невісткою у тієї були просто чудові стосунки.

Я так думаю, що всі їхні стосунки будувалися на тому, що колишня мого чоловіка постійно дивилася свекрусі в рот і робила все за вказівкою. Але зі мною таке не пройде.

По-перше, мені тридцять два роки, тобто я майже на десять років старша за колишню невістку. І до своїх років у мене вже є певний життєвий досвід, звички та своя думка.

Мене не треба вчити складати речі, витирати пил і готувати жахливі майонезні салати. Я без цих цінних порад якось дожила до своїх років і цілком задоволена.

По-друге, я матеріально не залежу від чоловіка. Живемо ми не зі свекрухою, а у моїй окремій квартирі, де я можу обирати, коли хочу бачити маму чоловіка, а коли ні. Те, що вона прийшла і вже стоїть на порозі, ще не привід, щоб я впустила її суботнього ранку. Тому що я сто разів до цього казала, що так не треба робити.

Звичка припертися в неурочний час у свекрухи прорізалася одразу. Вона могла закотитися до нас увечері або вранці у вихідні, причому рано вранці, годині о восьмій.

Якийсь час я це терпіла. Пускала її, поїла чаєм, розповідала, що люди винайшли телефон і ним можна користуватися, щоб узгоджувати свої плани з іншими людьми.

Чоловіка я просила поговорити зі своєю мамою, щоб він пояснив доступною їй мовою, що в нас не прохідний двір, є своє життя і свої плани, і приходити з бухти-барахти не треба.

– Мама просто скучила. Вона не звикла жити одна, з колишньою дружиною ми жили в неї, а тепер мама хоче потоваришувати з тобою, – намагався пояснити мені чоловік.

Мені від цих пояснень ні жарко, ні холодно не було, бо дружити зі мною, наплювавши на мої прохання, постійно намагаючись потикати мене носом у те, яка я погана дружина та господиня, дуже дурна витівка.

Тож я вирішила діяти кардинально. Якщо свекруха приходила без попередження, вона просто не пускалася в дім. Незважаючи на крики, образи та істерики, мені було однаково.

Чоловік за маму ображався, звичайно, намагався на мене якось тиснути, адже це його мама, але моє терпіння скінчилося. Я намагалася бути чемною, але мені намагалися сісти на шию, а цього я не люблю.

З того моменту, чоловік почав регулярно нагадувати, що ось його колишня дружина з мамою ладнала чудово. Вони жили душу в душу і тріскали на кухні булочки, шушукаючись про своє, а я чомусь так не роблю.

Я чудово розумію, чиї це слова насправді, але мене бісить, що чоловік їх мені транслює. Я цілком доступно пояснила свою позицію: хоче прийти в гості – наперед погоджує візит, а не падає, як сніг на голову.

А коли прийшла, то сидить і мирно п’є чай, а не лазить по ящиках, викриваючи мене в наявності пилу та іншого безладдя. Лежить білизна в кошику – і нехай лежить, не свекрухи це справа. Син її голяка не бігає і добре, цього аргументу їй має вистачати.

Але чоловік мої слова пропускав повз вуха. Тема його мами виринала постійно.

– А ось моя мама котлети по-іншому смажить. Якби ти з нею нормально спілкувалась, вона б тебе навчила.

Та я якось і без цього вважаю, що вмію смажити котлети. У моєму розпорядженні і особистий досвід, і поради моєї мами, і простори інтернету. Якось упораюсь.

І ось так у всьому. Всі розмови зводяться до того, як добре спілкувалася з мамою колишня дружина і як погано, що я не така. І що ж він із такою чудовою жінкою таки розлучився, цікаво?

Мабуть, вона втекла від чоловіка та його чудової мами, коли з’явилася така нагода. Але це тільки мої думки, я не знаю справжньої причини. Чоловік не каже, а я не вважаю за потрібне лізти. Але такими темпами у чоловіка скоро буде дві колишні дружини та одна вічна мама. Принаймні якщо нічого не зміниться в його поведінці.