Лілії набридли вічні непотрібні поради свекрухи і вона випадково придумала, як це зупинити

Лілія з полегшенням прибрала телефон, що відчутно нагрівся, від помітно опухлого вуха і з важким зітханням відкинулася на дивані. Їй здавалося, що з вух у неї йде пара, бо в голові все так кипіло.

Щойно вона закінчила розмову з Іриною Юріївною, своєю свекрухою, яка півтори години вдумливо й методично пояснювала їй, як правильно варити борщ, хоча Лілія й сама чудово справлялася з цим завданням.

Але пояснити мамі чоловіка, що її мудрих порад вона не потребує, можна було тільки через конфлікт, а конфліктувати зі свекрухою на другому році сімейного життя Лілії дуже не хотілося.

Як, втім, і вислуховувати абсолютно непотрібні поради, та ще й у таких обсягах. У Ірини Юріївни на все був свій погляд, і тільки його вона вважала єдиним вірним.

Своєю мудрістю Ірина Юріївна щедро ділилася з невісткою, якій пощастило урвати в чоловіки її хлопчика. Тільки ось невістці всі ці численні поради як йшли, так і їхали, вона й сама чудово знала, як треба витирати пилюку, гладити одяг і готувати їжу. А раз за рік сімейного життя чоловік ще не скаржився на голод чи антисанітарію, отже, Лілія все робить правильно.

Звичайно, Лілія не слідувала архаїчним порадам свекрухи, але вислуховувати їй їх все одно доводилося, що забирало чимало часу та сил.

– Ні, з цим пора щось робити, далі так продовжуватися не може, – пробурмотіла Лілія, акуратно обмацуючи вухо, яке горіло і замітно опухло.

Саме цим думкам вона і присвятила решту вечора. Згодом прийшов чоловік з роботи, Лілія посадила вечеряти, ледве слухаючи його розмови на робочі теми.

– … а я і кажу, залиште ви в спокої сайт, на нього сипеться купа запитів, ось він і перестає відповідати, дайте нам спокійно його до тями привести! – обурено розмахував ложкою чоловік.

Ця фраза вивела Лілію із задуму, і вона почала аналізувати, що ж її в цих словах так зачепило. Купа запитів… Перестає відповідати… Купа запитів… Купа запитів! Ось воно!

Лілія навіть підстрибнула від ідеї, що її раптово відвідала. Чмокнувши в верхівку чоловіка, який нічого не зрозумів, Лілія почала розробляти план приборкання свекрухи.

О сьомій ранку Ірину Юріївну розбудив телефонний дзвінок. Якось намацавши телефон, жінка відповіла на виклик.

– Мама? Добрий ранок! Я вам з якого питання дзвоню – у Сергійка сьогодні важлива зустріч, начальство з перевіркою буде, треба виглядати сто балів. Ось я вирішила порадитися: яку краватку підібрати до його синьої сорочки? Ніяк не можу визначитись. Я вам скинула фотографії, подивіться, будь ласка! – мчав з трубки схвильований голос невістки.

Ірина Юріївна дивилася в телефон. Раніше невістка до неї за порадами не зверталася, самій доводилося дзвонити і вчити її розуму. Невже зрозуміла, на чий життєвий досвід треба орієнтуватися?

Розглянувши надіслані фотографії, Ірина Юріївна відправила невістці відповідь і вирішила, що може спати далі, таки пенсія має свої переваги. Але буквально за півгодини в її сон знову перервав телефонний дзвінок, знову від невістки.

– Мама? Пам’ятаєте, ви радили мені змінити стиль одягу? Я подумала над вашими словами і вирішила, що ви маєте рацію, мій нинішній досить вульгарний. Все-таки я заміжня жінка, треба якось скромнішою бути. Але я зовсім розгублена, не знаю, що тепер одягнути. Давайте я вам поскидаю варіанти, а ви мені з висоти свого досвіду щось порадите?

Ірина Юріївна здивовано глянула за вікно. Сніг цього чудового липневого дня начебто не йшов, то з чого б на невістку раптом обвалилося осяяння?

Лілія щось ще белькотіла в трубку, а отримавши згоду від Ірини Юріївни, почала закидати її фотографіями себе в різному одязі. Ірина Юріївна з тугою пригадала розміри гардеробу невістки і змирилася з думкою, що доспати їй уже не вдасться.

Впоравшись через дві години з цим завданням, Ірина Юріївна вирушила упорядковувати себе. Та й поснідати не завадило б, а то вже майже обід.

Не встигла Ірина Юріївна насолодитись ранковою кавою, як телефон знову подзвонив. Побачивши номер невістки, що висвітився, Ірина Юріївна вже навіть не здивувалася.

Цього разу Лілія розповіла їй, що на честь початку відпустки вирішила провести генеральне прибирання, ось і вирішила порадитись, як краще вчинити, з чого почати та на що звернути увагу.

Ірина Юріївна почала докладно розповідати, але невістка її перервала, злякано помітивши, що одразу все не запам’ятає, краще буде після кожного етапу дзвонити та уточнювати, що далі.

Телефон Ірини Юріївни дзвонив із лякаючою регулярністю. Невістка дзвонила уточнити, перепитати та дізнатися, що робити далі.

Радість від того, що невістка нарешті визнала її авторитет і почала радитись, швидко переросла в Ірині Юріївні у глухе роздратування.

Дзвінки невістки заважали їй дивитися серіал, спілкуватися з подругами, читати книгу та просто спокійно проводити час. А останні півтори години Ірині Юріївні взагалі доводилося сидіти біля розетки, бо телефон був на останніх відсотках батареї, а питання з невістки продовжували сипатися.

До вечора вже обидва вуха Ірини Юріївни були червоними через інтенсивність їх використання, телефон майже плавився в руках, а голос охрип, бо так довго вона давно не розмовляла.

Сама Ірина Юріївна почувалася так, ніби весь день вантажила вагони мішками з піском. Хотілося зробити на вуха холодні примочки і спати.

Наступного дня все повторилося, хоча цього разу невістку прорвало десь у районі десятої ранку, що дало можливість Ірині Юріївні хоча б виспатися.

Але й цей день було втрачено, бо невістці раптом стало необхідно дізнатися, які шпалери пішли б їм у спальню, що купити на осінь із взуття, як Сергійку краще підстригтися та як правильно готувати ту картопляну запіканку, яку Ірина Юріївна їй нещодавно радила.

До кінця дня у Ірини Юріївни вже був нервовий тик і бажання запустити телефоном у стіну. А ще дуже хотілося не чути голос невістки хоча б кілька тижнів, а краще місяці.

– Так далі продовжуватися не може, треба з цим щось робити, – засинаючи, подумала Ірина Юріївна.

Коли на ранок пролунав черговий дзвінок від Лілії, Ірина Юріївна вже була зібрана та рішуча. Вона взяла слухавку і, не давши невістці сказати жодного слова, перейшла в атаку.

– Ліля, ти вийшла заміж, а отже вже досить доросла жінка, щоби самостійно вирішувати свої проблеми. До того ж у тебе є власна мама, у якої ти можеш спитати поради. Не треба по кожній дрібниці турбувати мене! – випалила вона в трубку і, перш ніж Лілія встигла щось відповісти, поставила слухавку.

Після чого Ірина Юріївна поставила телефон на беззвучний та з полегшенням відкинулася на диван.

Лілія стояла вдома з телефоном у руках і не вірила, що в неї все вийшло. Судячи з тону свекрухи, на якийсь час Лілія позбавилася її нав’язливого бажання лізти скрізь з порадами. А якщо Ірина Юріївна знову візьметься за старе, Лілія вже знає, що робити.