Мама дізналася, що я спілкуюся з сестрою по батькові, назвала мене зрадницею та перестала спілкуватися

Мама влаштувала бурю у склянці, коли дізналася, що я спілкуюся з сестрою по батькові. Мене назвали зрадницею, урочисто викреслили із заповіту та перестали спілкуватися.

Я ніколи не звинувачувала тата в розлученні. Не знаю, що у батька було в голові, коли він одружився, але навряд чи він тверезо оцінював ситуацію.

За його словами, мама завжди була крикливою, егоїстичною та нервовою, все це стало причиною, а не наслідком їхнього розлучення, як би мама не намагалася зобразити протилежне. Але я можу довіряти лише своїм відчуттям та розповіді батька, сама я не пам’ятаю маму до розлучення, батьки розійшлися, коли мені був рік.

Мама завжди говорила про батька лише гидоти, хоча я точно знаю, що він платив аліменти і хотів зі мною спілкуватися. Це я знала від бабусі по мамі, а їй навряд чи було сенс брехати.

З бабусею, до речі, мама теж посварилася і останні роки не спілкувалася, бабусю відвідувала тільки я, а мама тільки на похорон прийшла і ще обурювалася, що квартира дісталася мені.

З мамою мені було дуже важко, у нас кожен день був зі скандалом, бо мама завжди була всім незадоволена.

З татом я спілкувалася нормально, навіть коли він одружився вдруге, я все одно була бажаним гостем у його домі. Щоправда, я робила це потай від мами, яка не могла чути ім’я батька без піни біля рота.

Я хотіла піти жити до нього, але зупиняло те, що він жив у передмісті, а мені до школи добиратись було далеко. Та й тісно у них тоді було, вони мешкали в однокімнатній квартирі. Але в гостях я у них була щовихідних. Із задоволенням поралася з сестрою, з якою у нас різниця була в дев’ять років, ми досі спілкуємося з нею.

Тата вже немає, але з його дружиною та дочкою я все одно зв’язку не втратила, для мене вони такі ж родичі, як і були. У цьому плані нічого не змінилося.

Мама донедавна не знала про те, що я з ними спілкуюся. Я не хотіла давати зайвого приводу для скандалів. Але мама таки про це дізналася.

Був мій день народження, я його провела з друзями, бо мама наче прихворіла, а наступного дня до мене в гості приїхала сестра, привітати, подарунок подарувати.

Раптом приїхала мама, яка відчула себе краще та вирішила з’їздити мене привітати. На порозі я її не тримала, запросила на кухні, де сиділа сестра. А сестра на батька дуже-дуже схожа,  тож мама, коли пройшла на кухню, застигла на порозі і почала її розглядати.

– Це що, дочка цього? – обернулася до мене мама.

Я одразу зрозуміла, про кого вона каже. Брехати сенсу не було, тому я кивнула. Мама кулею вилетіла назад у коридор, на ходу кричачи, що я зрадниця, раз спілкуюся з дочкою зрадника.

Мене така логіка увігнала в ступор. Хто зрадник, чому зрадник? Але зупиняти маму не стала, толку від розмови в такому стані не було. Думала, що вона заспокоїться, тоді й поговоримо, чого це так її переклинило.

Але мама вирішила вже ввечері закидати мене повідомленнями, що я її зрадила. Почала з’ясовувати, чим я її зрадила, а виявилося, я спілкуюся з дочкою зрадниці та жінки, яка зруйнувала їхній шлюб.

Те, що тато познайомився зі своєю дружиною за п’ять років після розлучення, маму взагалі не бентежить. Вона вважає, що я не можу знати правди, батько пішов із сім’ї до цієї, а я тепер із її дочкою за одним столом чаї ганяю.

Переконати маму в чомусь мені не вийшло, вона сипала звинуваченнями, які брала зі стелі, потім заявила, що я можу не розраховувати на спадщину, а потім внесла мене в чорний список.