Брат клянчить у мене гроші на хліб, а його дружина вихваляється дорогими шубами

Дарма нас із дитинства вчили, що з ближнім треба ділитися. Жодної користі від доброти немає. Тільки на шию собі нахлібника посадиш, якщо комусь допомагатимеш. У мене, з родиною брата, так і вийшло.

Сергій, мій старший брат, одружився відразу після технікуму та армії. Як зустрів цю свою Лесю, так і прикипів до неї. Весілля зіграли за півроку після знайомства.

Мені його наречена одразу не сподобалася. Дівчисько дуже нахабне. Знаєте, з тих, хто любить пилюку в очі пускати. Сама з села, а поводилася так, начебто в неї в роді одні герцоги були.

Спочатку жили вони у нас, благо площа нашого будинку дозволяє. Не знаю, як мама наша терпіла це сусідство, бо навіть мене дратували замашки нашої королеви.

З ранку чаю випʼє і залишить чашку на столі до вечора. Зробиш зауваження, мовляв, прибери посуд за собою. А вона у відповідь губи скривить і скаже, що їй зараз нема коли, потім помиє.Це потім, звісно, ​​ніколи не наступало. У результаті брудний посуд мив хтось із нас.

Через чотири місяці молодята, на наше полегшення, з’їхали в окрему квартиру.

Батьки Лесі поквапилися, віддали їм бабусину квартру, а стареньку перевезди до себе. Мовляв, молодятам потрібно окремо жити, бо не бачити нам онуків.

Так, нам тільки онуків для повного щастя не вистачало, подумала я про себе. Сергій-то у нас працює, а ось Леся воліє вдома сидіти і дивитися серіали. Ні, офіційно вона або перебуває у пошуку хорошого місця, або відпочиває від попереднього. А воно, за словами невістки, настільки жахливе, що навіть у найстрашнішому кошмарі не уявити.

А по факту Леся просто стирчить удома, поки мій брат крутиться на двох роботах. Та ще підробітки та шабашки бере, щоб свою принцесу утримувати.

Справа ця, зрозуміло їх, і мене зовсім не стосувалася б, якби старший брат не зачастив до мене з одним проханням — позичити йому грошей. Суми щоразу невеликі, близько тисячі. То їм на оплату рахунку за квартиру не вистачає, мало не хліб нема на що купити.

Я людина не жадібна, сама непогано заробляю. Збираю на перший внесок по іпотеці, але й батькам допомагаю посильно. Загалом, на їхній шиї не сиджу.

Коли брат звернувся до мене вперше, я не здивувалася. Час зараз такий, що будь-яке може бути. Але коли прохання повторилося другий, третій, а там і вдесятий раз, я почала дивуватися.

Моє здивування посилилося, коли брат із дружиною вкотре приїхали до нас у гості. Леся увійшла до будинку з великим королівським жестом скинула моїй мамі на руки коротеньку норкову шубку.

Ось, Сергій подарував. Просто так без приводу. Уявляєте? Який таки чоловік у мене чудовий, — прощебетала невістка.

Брат похнюпився і щось пробурчав, зустрівши мій здивований погляд. Подарував дружині шубку? Так він же буквально минулого тижня знову брав у мене гроші в борг. Адже ще й попередній борг не віддав.

За столом Леся продовжила хапатися. Вказуючи то на одну, то на іншу річ зі свого гардеробу називала ціни. Повний відпад, подумала я про себе. А вголос спитала, невже братові підняли зарплатню.

Дружина брата, анітрохи не зніяковівши, пирхнула:

– Ні звичайно. Але Сергій знаходить способи побалувати кохану дружину. Правда, любий?

Сергій нічого не відповів, тільки нижче схилився над своєю тарілкою

Цікаве кіно. Я, значить, йому на хліб та комуналку підкидаю, а він тут дружині шуби та дорогі речі купує. Коли брат із Лесею пішли, я розповіла мамі, що Сергій уже давно просить у мене різні суми.  Кажу, треба якось вплинути на брата. Дружина його руйнує, а він не бачить і із задоволенням іде в неї на поводі. А якщо йому більше не буде в кого позичити, він що, красти піде?

Так річ не піде. Сергію треба розплющити очі, і зробити це якомога раніше. Поки що він не наробив великих боргів і не потрапив у неприємну історію.

Мама подивилася на мене злякано, а потім зітхнула, але попросила мене не влаштовувати скандалу. Я, мовляв, вірю у сина, він обов’язково віддасть. Нема чого, мовляв, сміття з хати виносити.

Ще додала, що завжди треба давати людям шанс на виправлення. Ось і Лесі також. Зараз перебіситься з цією своєю тягою до розкоші, потім спокійнішою стане і вже не тягтиме з чоловіка гроші на дурниці.

Я мало не вибухнула. Кажу, та поки Леся заспокоїться, ми всі збанкрутуємо, а брат у в’язницю потрапить. Не можна так, треба рятувати його, поки пізно не стало.

З мамою ми посварилися. Так і не зрозуміла вона мого прагнення врятувати брата та його сім’ю. Невістку я, звичайно, терпіти не можу, але не дам їм потрапити в неприємності.

Серйозно поговорю з ними обома. Нехай беруть себе в руки і перестають тринькати свої та мої гроші. Так і скажу, поки Леся не знайде роботи, допомагати їм ні в чому не стану. Час злазити з моєї шиї.