Віра вирішила зробити добру: нагодувати собак. Але й тут знайшлися критики, але все ж вона вирішила промовчати

Віра годувала собак у селі. Це були не бездомні собаки, а ніби домашні. Вони бігають і просять собі, село ж. Біля магазину жебракують. І зовсім не шкода їй було купити їм консервований холодець або ліверний паштет. Ситно, жирно, смачно. Багато!

Одна собака на зразок вівчарки. Але не вівчарка. Інша – на зразок такси, на коротких ніжках. Але не такса. Віра вийшла з крамниці і дала їм їжу.

Підійшов чоловік немолодий. І почав спостерігати, як собаки їдять. І став давати поради.

– Треба було купити не холодець. А хліб. Отоді й ясно стало б, голодні собаки чи прикидаються.

Треба не так відламувати шматки холодця. Віра, вии надто великі шматки відриваєм. Ножиком зручніше було б. Ну як не мати ножа. Ніж – потрібна і корисна річ. Треба носити ніж у сумочці, він завжди знадобиться!

Віра, ви несправедливо роздаєте їжу. Ось маленькому песику треба поменше давати. Він менший! Просто він швидко їсть і нахабно просить. А великий песик повільніше їсть і скромно поводиться.

Потрібно було спочатку дати холодець, а потім паштет. Паштет смачніший. Його треба давати на десерт. Бо вони з’їли паштет, а від холодця вже немає задоволення.

Не так ви з рук даєте їжу. Собачка може мене вкусити. Треба інакше! На розкритій долоні давати, так розкрити долоню, а потім підносити собаці.

Під градом критики та повчань Вра роздала їжу і пішла до машини. Чоловік залишився розмовляти із собаками. Він пояснював меншому, що той надто швидко їсть. Так і смаку не відчуєш. І подавитись можна.

Віра нічого не сказала. Загалом намагалася дотримуватися вказівок порадника. І не сказала: мовляв, самі купіть ковбасу чи хліб. І погодуйте собак правильно! А я дивитимусь і вчитимуся.

Може, чоловік просто не має грошей. Може, він їх усі витратив на банку напою, який попивав, доки вчив Віру правильно робити добро.

Але тільки почнеш щось добре робити, обов’язково поруч з’явиться той, хто вас почне критикувати і повчати. Давати цінні поради та потягувати напій. Ні копійки не витративши на те, щоб хоч хліба комусь купити.

Усьому навчать. Як підлогу мити. Як борщ варити. Як правильно пилососити. Як раціонально прасувати білизну. Як гроші заробляти. Як зручніше тяжкості носити. Як за хворим доглядати. Як допомагати комусь.

І все це розкажуть, не підводячись з дивана. Або стоячи поряд з банкою напою.