Дочка запросила до будинку сестру. Все б нічого, але ця дитина – ходячий доказ зради чоловіка

Я колись вибачила зраду чоловіка, а тепер минуле почала ворушити наша дочка, приводячи додому його позашлюбну дитину.

Як жінці, мені було дуже боляче від підлого вчинку чоловіка, поряд з яким я прокидалася 9 років і заради якого я кинула навчання у престижному ВУЗі.

Нашій дочці було на той момент лише три роки, коли чоловік зізнався про зв’язок на стороні. Я була в нестямі від люті і не знала, як далі жити! Однак, я не могла так просто взяти та перекреслити все. Мені важко було зважитися на розлучення: мама мене виховувала у суворих правилах. Для неї завжди сім’я була найважливіша, та й батько мій постійно їй зраджував.

Отже, коли я прийшла до матері за порадою, вона махнула рукою і сказала, що всі мужики зраджують своїх дружин. І що розлучення для мене – не вихід. За її словами, нічого страшного не сталося – головне, що всі живі та здорові.

Мовляв, знайду я іншого чоловіка, але він також буде невірним мені, а дочці доведеться рости без тата, ще й з чужим дядьком.

Я послухалася маму і вирішила пробачити чоловікові його походи наліво. Він, найімовірніше, знав, що я так вчиню, тому ніяких радісних емоцій на його обличчі не було.

Через рік я дізналася від знайомої, що у мого Олега є донька:

– Ларисо, бачила я твого чоловіка, вечорами виходить із мого під’їзду з дівчинкою на руках. Малюку на вигляд місяців 6, не більше!

– Ти нічого не плутаєш?

– А що тут можна переплутати? Він до Інни, моєї сусідки, ось уже років зо два як бігає. Я думала, що ти знаєш!

Взявши адресу тієї самої Інни, я поїхала відвідати чоловіка того дня, коли він знову попередив, що затримається на роботі. Я не прогадала – на порозі зустрів мене Олег. Він язика проковтнув від несподіванки!

Йому довелося ще раз у всьому зізнатися. Ця жінка – та сама, про яку він розповідав раніше. Але ситуація ускладнилася тим, що вона завагітніла. Він довго метався і не знав, як правильно вчинити. У результаті вирішив, що не можна кидати дитину, які б обставини не мали дорослі люди. Тому він із самого народження з нею порається.

З того самого моменту минуло 4 роки. Ми з чоловіком усе обговорили, він більше не бігає набік, але другий доньці виплачував аліменти і регулярно бачився з нею.

Не спитавши мого дозволу, він узяв на побачення з тією дівчинкою нашу дочку. Мало того, що він їй сам пояснив, хто така – ця маленька дівчинка, то ще запропонував з нею гуляти у вихідні. Світлана, звичайно ж, погодилася. Я про це дізналася в останній момент, коли на порозі зустріла не лише свою дочку, а ще й її сестру.

Я розумію, що діти не винні. Вони, за фактом, рідні сестри, але мені бачити цю кучеряву дівчинку у своєму будинку – як удар по серцю. І щоразу все болючіше і болючіше!

Я довго намагалася забути зраду чоловіка, навіть проходила сеанси психотерапії. Інакше б зовсім з глузду з’їхала. Саме прощення та подальше переживання сімейної драми далися мені нелегко.

Якщо бути зовсім відвертою: повернути час назад, і я б ні за що не пробачила чоловіка. У мами інший характер – вона м’якосердна терпляча жінка, здатна прийняти будь-який бруд, аби оточення бачило її ідеальну сімʼю.

А мені начхати на те, що скажуть сусіди. Вони і так всі в курсі любовних пригод мого чоловіка – він зганьбив мене на всю округу! Так йому цього здалося мало: він познайомив нашу Світланочку з доказом своєї зради.

І, що найогидніше у всій цій ситуації, чоловік привів ходячий факт своєї зради до будинку. І ще каже мені: “Потерпи її заради нашої дочки. Ти ж знаєш, як сильно вона мріяла про сестричку!”

Мої нерви з кожним приходом цієї дівчинки розпалюються все сильніше. Я боюся, що в якийсь момент просто не витримаю і зірвусь на невинній дитині!

Мої прохання не приводити в дім нагуляну дочку чоловік ображається і потім перепитує при Світлані моє твердження. Дочка вже встигла прив’язатися до сестри і завжди слізно просить мене дозволити їй приходити до нас у гості.

Заради Світланки я переступаю через себе і погоджуюсь з абсурдом. Але так не піде: завтра ж порушу з чоловіком тему наших стосунків та його дітей.

Можливо, я так і не наважилася б розлучитися з чоловіком, якби він не став тиснути на те, що болить. Я хочу подати на розлучення і вийти з абсурдної ситуації, куди загнали мене моя нерішучість і недолугий чоловік.

З дочкою він бачитиметься, скільки забажає. Але тільки так, щоб я ніколи в житті не бачила іншої його другої дочки!