У свої двадцять п’ять років залишилася без близьких мені людей. Ні, я не сирота, просто люди, яких я вважала своєю сім’єю, більше мені не раді. А все через те, що я зажадали отримати те, що за правом є моїм
Нашу сім’ю не можна назвати зразковою. Мама двічі була одружена. У першому шлюбі вона народила доньку та отримала від колишнього чоловіка квартиру. Після розлучення вони з моєю старшою сестрою жили одні, поки не виповнилося тринадцять.
Потім мати зустріла мого батька. Я його невиразно пам’ятаю. За словами мами, тато був надзвичайно гарний. Але прожили вони недовго. Мама його вигнала, розлучилася, і ми почали жити вже втрьох.
Коли мені було дев’ять, я зненацька стала спадкоємицею великої квартири у центрі міста. Батько, як то кажуть, дійшов до ручки. Але виріс він у досить заможній родині. Колись його батьки займали непогані пости.
Бабуся і дідусь по лінії батька я у своєму житті ніколи не бачила. Але свого часу саме завдяки їм мій тато став спадкоємцем хорошої трьохкімнатної квартири, а як його не стало її успадкувала я.
На той момент, ясна річ, квартира мені була не потрібна. Але мама, як ведеться, оформила всі документи.
Старшій сестрі тоді виповнилося двадцять три. Вона закінчила університет і збиралася заміж. Вони з її нареченим жили в якомусь гуртожитку. Місце було моторошне, а сусіди не дуже благонадійні.
Саме на той момент мама прийняла поворотне для нашої сімʼї рішення. Пустила до моєї квартири сестру та її чоловіка. За її аргументами виходило, що це найкращий варіант.
І старша дочка не буде блукати по орендованих квартирах, і квартира під наглядом. А найголовніше, що у молодих буде можливість накопичувати на своє житло, а не платити щомісяця чужій людині за оренду.
З сестрою ми не мали близьких стосунків, але ми ніколи й не конфліктували. Велика різниця у віці та зовсім різні інтереси.
Нині вже з моменту переїзду моєї сестри минуло шістнадцять років! За цей час у них із чоловіком народилося двоє дітей.
Ще років десять тому вони зробили у квартирі ремонт. Зять і сестра зовсім не бідують. Останні роки вони регулярно щорічно відлітають кудись у відпустку всією сім’єю.
Це на момент переїзду вони були пташенята, які щойно випорхнули з ВУЗу. Зараз у обох вдало складається кар’єра. Три роки тому купили непоганий автомобіль. Люди явно не останній хлібець дожовують.
Я всі ці роки жила з матір’ю. Але з кожним роком мені ставало все важче. У мами та в молодості характер був не цукор, а з віком із нею взагалі стало дуже важко про щось домовитися.
Я працюю, теж непогано можу себе сама забезпечувати. Два роки тому я вирішила з’їхати від мами на орендовану квартиру.
Дуже важко жити з людиною, яка намагається контролювати кожен крок. А я і погуляти хочу і завести якісь стосунки, а не все життя вислуховувати, що мужики – це зло!
Після того, як я від мами з’їхала, я пішла до своєї старшої сестри. Адже та квартира, де вони живуть, за документами моя. Я не лаючись, а зовсім спокійно повідомила її, що хочу, щоб вона з сім’єю мою нерухомість звільнила.
Сестра мою пропозицію не зрозуміла.
– Навіщо тобі одній трикімнатна квартира? У тебе ні дитини, ні кошеня! – ось що я тоді почула.
Потім уже посипалися аргументи, що у племінників моїх тут школа та метро близько, і взагалі ми ремонт зробили. На бік сестри встала моя мама. Та взагалі хоче, щоб я так і продовжувала жити разом із нею.
Скандали, лайка і я пішла до суду. Мені довелося із судовими приставами виселяти свою сестру. Коли я потрапила в остаточно свою квартиру, то просто плакала. Перед тим, як виселитися, сестра із зятем обдерли зі стін усі шпалери, скрутили крани, вирвали розетки, вивезли міжкімнатні двері, у ванній розкололи всю плитку.
За шістнадцять років, які сестра з сім’єю прожили у моїй квартирі, вони нічого не збирали. Вона вважала, що я «не посмію її виселити». А я ось взяла та посміла.
Тепер усі родичі знають, яку жахливу людиною виховала моя мати. Вона сама всім розповідає, як я некрасиво вчинила з рідною сестрою.
Спілкуватися зі мною не хоче. Я, якщо чесно, також таким бажанням не горю. Адже вона сама колись пустила сестру «на якийсь час», а тепер зайняла її бік.