На 26 році шлюбу чоловік Катерини сказав, що розлюбив її і пішов. Жінка вирішила запитати в священника, що їй робити далі

Катя вважала себе найщасливішою жінкою у світі: вона любила і її любили. Що ще потрібно? Вийшла заміж у 25 років, ще стільки ж прожила з чоловіком без жодної сварки. Двоє дітей, дві квартири купили за цей час, якщо не брати до уваги ту, в якій сім’я жила.

І все було добре до останнього: довгі розмови з чоловіком по душах, спільна відпустка, весело і галасливо відзначили 50-річчя Каті.

Майнула думка, що ангел-охоронець уберіг її від потрясінь. Життя не було схоже на феєрверк, але поганого нічого не було. Це найголовніше.

Наступного ранку після ювілею, на якому чоловік стільки гарних тостів говорив про кохання, став збирати речі до валізи. Сказав, що розлюбив і йде. Катя не могла повірити. Еталонний чоловік виявився найбільшим лицеміром.

Щоб заглушити гіркоту розчарувань, Катя напросилася зі своєю подругою у подорож. Їй було байдуже, куди їхати. Вони поїхали в Крилос і пішли до церкви. Там вона й запитала священника: “Душа рветься на частини, ночами не сплю, плачу. Чоловік мене розлюбив. Що мені робити?”

Вона хотіла почути: “Продовжуй за нього боротися. Сил тобі!”

Але натомість почула:

«Розлюбіть його та полюбіть іншого».

Як тільки стосунки перестають дарувати радість та щастя, як тільки вони починають вимотувати нерви, потрібно їх припиняти. Те, що вже віджило ніколи не зацвіте, погане не стане хорошим. Усьому, що колись з’явилося у цьому світі, судилося зникнути.

Не тримайся за того, хто йде від тебе. Все добре рано чи пізно закінчується, навіть якщо Вам у РАЦСІ клялися, що це не так. Слова людини – ніщо перед законами часу.

Подякуйте людині за приємні моменти, за досвід та враження. І звільніть своє серце від гіркоти.