Випадково дізналася, що всі мої досягнення, і матеріальні в тому ж числі, чоловік приписує собі, а все заради того, щоб похвалитися перед своїми друзями. Такими ж неробами як і він

Як просто влаштувався мій чоловік. Не рве жили, щоб досягти успіху, а пускає своїм приятелям пилюку в очі і вимагає, щоб його поважали.

— Ти в нас пробивна, — змалку казали мені батьки. І це справді так. Я завжди знала, чого хочу і які треба докласти зусилля, щоб цього досягти.

Неприємності та складності мене ніколи не лякали. Працювати понаднормово, щоб отримати бажану посаду? Просто. Ризикнути та розпочати бізнес, коли всі навколо відмовляють? Я вірю у свою інтуїцію. І в мене справді все виходить. Звісно, ​​бували й провали. Але я знаю, що після падіння буде зліт, і ніколи не зневіряюся.

Із чоловіком Вадимом у нас практично повне порозуміння. Були й тертя, пройшли через різне. Він, звичайно, не такий цілеспрямований, як я. Але я не нарікаю. Нехай із нас двох я буду досягатором і людиною, яка веде за собою. Зрештою, у відносинах головне взаєморозуміння, а не кількість грошей.

Один одному ми абсолютно довіряємо. Я спокійно даю коханому в руки свій телефон і так само можу взяти його девайс. Паролей на наших гаджетах немає, нам приховувати нема чого.

І ось нещодавно полізла я до телефону Вадима. Потрібно було знайти якесь листування у його соціальних мережах. Чоловік дав добро, зазначу відразу. Просто в нього були зайняті руки, і він попросив мене відкрити повідомлення.

Потрібну мені інформацію я знайшла, але моя увага зачепилась за один із діалогів благовірного з друзями. Повідомлення, можна сказати, самі стрибнули мені до рук. У цьому листуванні чоловік несамовито хвалився своїми планами на життя. Писав, що хоче розширювати бізнес, думає про відкриття нового виробництва. Мовляв, уже закуповує обладнання.

Чоловік також охоче розповідав про поточний стан справ. Мовляв, нещодавно змінив машину, зробив розкішний ремонт у новенькій квартирі та побував одразу в кількох країнах.

Вражені таким чудовим життям друзі охали і ахали, питали поради та дивувалися, як Вадим усе встигає. З інтонацією гуру чоловік давав товаришам поради, рекомендував не сидіти та не чекати біля моря погоди.

— Хлопці, все дуже просто. Працюйте, як я, по дванадцять годин на день. І все вийде, – писав чоловік у чаті.

Ось так! А я й не знала, що живу із генієм бізнесу, готовим повчати стадіони людей. Так і бачу здивовані обличчя товаришів чоловіка. Є чому здивуватись.

Все це дуже здорово, і благовірний анітрохи не збрехав своїм друзям. Ось тільки він писав про мій бізнес, який я запустила ще до весілля. І машина, і квартира з ремонтом все купувала я, на свої власні, причому задовго до шлюбу.

Про далекі країни теж правда, я багато де встигла побувати. І по роботі, і просто так. Виходило, Вадим перед своїми хлопцями хвалився моїми і тільки моїми досягненнями. Ні до чого з перерахованого він просто фізично не міг прикласти руку. Його на той момент зі мною поряд не було. Мені стало якось прикро.

Ні, я не проти ділитися і я насправді не скуплюся на чоловіка. Він бере участь у моїх справах. Не як повноправний партнер, звичайно, але все ж таки. Я навіть прислухаюся до його думки, але він нічого особливо тямущого, як правило, не радить.

Вся справа в тому, що Вадим людина з лінню. Ось уже кілька місяців він до ладу не працює. Перебивається випадковими заробітками в інтернеті, приносить у спільний казан копійки.

Я їх навіть у сімейному бюджеті не враховую. Ви не подумайте, я чоловіка не гноблю. Так, були кілька разів у нас сутички через гроші. Я гнівалася, вимагала знайти хорошу роботу і заробляти зі мною на рівних.  Але Вадима дуже складно підняти з дивана. Тому я просто плюнула та відпустила ситуацію. Нехай лежить, як хочеться. Я зможу заробити для нас обох.

Але хвалитися моїми досягненнями, видаючи їх за свої? Це вже щось за межею. Якщо Вадиму так потрібен успіх, міг би підняти п’яту точку та почати працювати.

Виходить, чоловікові таки важливий статус, якщо він бреше і не червоніє? Уявляю, що думають про мене його друзі. Напевно, вважають тупою куркою, яка прийшла на все готове.

— Вадиме, навіщо ти кажеш друзям, що в тебе бізнес і крута машина? Адже це все купувала я ще до того, як ми зустрілися? – задала я резонне питання чоловікові.

Той розкричався і сказав, що це мене не стосується. І взагалі, мовляв, читати чужі листування погано. А видавати чуже за своє, отже, просто чудово?

Розмова у нас так і не вийшла. Вадим надувся і заявив, що може говорити будь-кому і що завгодно. Мовляв, наступного разу взагалі напише друзям, що тільки-но повернувся з Марса.

Чоловік навіть не розуміє, у чому його вина. А я не розумію, як дорослий чоловік може поводитися, як п’ятикласник. Бреше і не червоніє.

Чоловік, звичайно, чудово влаштувався, спало мені на думку. І час би його повернути до реальності. Нехай побачить, що за свої слова слід відповідати.