Невістку бачити не хочу на своїх святах. Приїде, настрій усім зіпсує, ще й образиться

Я завжди мріяла, що в мене буде велика родина. І щоб до заходу сонця за великим столом у свята збиралися наші діти, їхні другі половинки та онуки.

Збулося майже все. У нас є старша дочка та двоє синів. Дочці тридцять п’ять, середньому синові Мишкові тридцять, а молодшому двадцять сім. Всі вже одружені, але проблеми у мене виникають тільки з дружиною Михайла.

Я розуміла, що діти у нас за характером вийшли всі різні, тому і партнер у них теж дуже відрізнятиметься. Але собі я давала обіцянку, що постараюся з кожним порозумітися, щоб велика і дружна сім’я не розпалася.

У двох випадках із трьох у мене це вийшло. У зяті я душі не чаю, дуже люблю молодшу невістку, а ось із дружиною Міші Ларисою я, як син каже, на ножах.

Спочатку я намагалася знайти підхід до цієї дівчини, але в мене нічого не вийшло. Вона начебто недурна, але заздрісна, не вміє тримати язика за зубами і вважає, що їй у житті всі повинні.

Якщо зятя і молодшу невістку я рада бачити завжди, то Ларису погоджувалася терпіти тільки на загальних застіллях, віч-на-віч мені з нею перебувати неприємно і розмовляти нема про що.

Хоча я пробувала, але слухати, які її колеги сволочі, як її, золоту, начальство не цінує, як їм важко живеться, з натяками, що чоловік міг би і більше заробляти, обговорення, за скільки моя дочка чи молодший син щось купили – це понад моїх сил.

Але останнім часом не хочу її бачити і на сімейних гуляннях, де збираються всі. Лариса туди приходить, сидить із кислою міною, бо не там посадили, не так привіталися, бо запитали щось.

Обговорювати якісь успіхи за неї взагалі не можна. Вона відразу прагне вставити свої п’ять копійок, які зовсім не доречні.

Донька поділилася, що її підвищили – Лариса одразу ж розповіла історію, що в них теж одну підвищили, а потім шеф знайшов собі нову коханку, і стару взагалі звільнили.

До чого розповіла? На що натякає? Чи просто недалека, не розуміє, що її розповідь недоречна, чи провокує. І не знаєш, що гірше.

Молодший син радіє, що вони ремонт нарешті закінчили, фотки показує – знову Лариса влазить. Ось тут погано зробили, тут шпалери не підходять, гарнітур виглядає дешево, що за картина, ви ще килим повісили б. Твою думку взагалі хтось запитав? Не подобається – промовчи, не тобі там жити. Тобі просто за компанію показали фотографії.

А ще улюбленою розвагою невістки є порівняння, кому з дітей ми чим допомагаємо. Вивертається все так, ніби ми допомагаємо дочці та молодшому синові, а ось їй і Миші дулю.

Навіть із онуками не сидимо, хоч із дітьми від доньки пораємося. Просто дочка наперед запитує і домовляється, а не дзвонить за годину до того, як хоче звалити дітей нам на голову. А для Лариси це нормально.

Ми ж із чоловіком ще працюємо, у нас якісь свої плани можуть бути. Ми ж не сидимо вдома, не чекаємо, коли зателефонує невістка, щоби підкинути нам дітей.

А як Лариса любить обговорювати подарунки. Їй-то само собою найгірші подарунки дістаються, обділяють її, бідну. Хоча я завжди намагаюся дарувати добрі подарунки всім.

Отримавши подарунок, Лариса відразу лізе в інтернет дивитися, скільки він коштує. І порівнювати за вартістю з тими, що дарували іншим членам сім’ї.

Не дай Боже, подарунок середньої невістки буде хоча б на сто гривень дешевше, ніж подарунок, який я зробила молодшій. Відразу починаються сльози, соплі, голосіння, що її ніхто не любить, просто терплять.

І вона недалека від істини. Я донедавна її терпіла, а тепер і цього робити не збираюся. Вона на новий рік влаштувала скандал через те, що онук від дочки отримав дорожчий конструктор.

Хоча її дитині ми подарували не лише конструктор, а й великий набір для малювання. А онукові від дочки лише конструктор, зате великий, як і хотів.

Діти були задоволені, а ось Лариса влаштувала виставу. Побачила подарунки, загуглила, скільки що коштує, закотила істерику, потім схопила дитину, що нічого не розуміє, і поїхала додому.

Мишко з нами ще посидів півгодини і поїхав до сімʼї, бо Лариса йому весь телефон обірвала за цей час. Настрій був зіпсований у всіх. А Лариса, виявляється, тепер на нас ще й образилася – мало того, що дитину обділили, то ще й її ніхто зупиняти не кинувся.

Я тепер цю особу взагалі на своїх святах бачити не хочу. Образилася? Прекрасно, нехай сидить ображена вдома. Сподіваюся, у сина вистачить сил, щоби приїжджати до нас у гості без своєї дружини.