Мій син повинен цілодобово працювати, бо невістці її мама вдовбала, що треба мати велику родину

Що невістку, що її маму не переварюю на дух, бо сваха сама живе за принципом “дав Бог зайчика – дасть і галявину”, і дочці своїй цей принцип вдовбала.

У свахи шість дітей. Сім’я живе у трикімнатній квартирі, з фінансами все дуже скромно. Ніхто зі старших дітей не має освіти далі школи, четверо молодших поки що доучуються.

Зате дві старші дочки вже одружені і купа дітей мають. Старша сестра моєї невістки Каті вже третім поспіль вагітна, Катя поки що лише другим, але для їхньої сімʼї це перебір.

У мене самої троє дітей, але коли ми їх народжували, то розраховували з чоловіком, щоб кожному дати освіту, якось у житті підтримати, забезпечити старт.

У сватів все інакше. Живуть дуже скромно, вважають, що головне для дітей вони вже зробили – вони їх народили, а далі хай самі крутяться. Сваха санітарка, чоловік у неї двірник. За бажання можна було якось чогось нового навчитися, але навіщо?

Ось здавалося б – Катя жила в умовах, коли в неї нічого немає, зате вдома семеро по лавках. У неї, навпаки, має бути установка, що краще менше дітей, але постаратися дати їм усе.  Але вона вирішила йти стопами мами. “Сім’я має бути великою” твердить сваха, а слідом за нею повторює цю мантру і Катя.

А хто забезпечуватиме велику родину? Діти – це дуже дороге задоволення, якщо ними, звичайно, займатися, а не лише народжувати.

Я взагалі радила синові почекати з продовженням роду, доки вони не вирішать питання з квартирою. Ми на весілля їм подарували грошей на перший внесок, але він хотів ще підзбирати та брати кредит поменше.  Але Катя приголомшила – вагітна вона.

Гаразд, узяв син квартиру, терміново там робили ремонт, щоб до пологів уже все встигнути. Зараз син платить іпотеку. А Катя у нас відсиділа майже повністю перший декрет, а до його кінця у нас було вдруге “ой”. Невістка, сором’язливо посміхаючись і тримаючи руки на животі, заявила, що вона знову вагітна.

Декрет, що затягнувся, іпотека і двоє дітей змусили сина шукати більш прибуткову роботу, але поки що щось не дуже виходить.

Скрізь заробіток плюс-мінус на одному рівні, тож син знайшов собі другу роботу. А що робити, якщо грошей не вистачає?

Причому це питання турбує лише нас із чоловіком і нашого сина, у невістки взагалі жодних проблем немає, вони з її мамою тільки повторюють, що все налагодиться, дав Бог діток, дасть і на діток.

Від такого ритму життя від сина вже одні очі залишилися, працює, як кінь, вихідних взагалі не має. Каже, що ось Катя вийде з декрету і стане легше. А я боюся, що до плану невістки робота взагалі не входить. Відсидить цей декрет, потім знову скаже “ой” і розповість про чергову вагітність.

У неї перед очима приклад її матері, яка народжує, а далі діти якось самі мають крутитися. У Каті, наприклад, немає освіти, і отримувати її вона, на мою думку, не збирається. Натомість уже двоє дітей є.

Сподіваюся, що Катя таки візьметься за розум і перестане бездумно народжувати. А син перестане все тягнути на собі.