Єврейська мудрість, що дозволяє зрозуміти: кому зі своїх подруг ви можете довіряти, а хто тільки вдає, що дружить

Кажуть, що дружити можна лише за рівного матеріального становища. Або перли обговорювати, або латки на штанах. А якщо одна в розкоші купається, а інша з однієї курки складає меню на тиждень, то спільного у них не може бути.

Нещодавно моя знайома на ім’я Емма розповіла, що дуже розчарувалася у своїй подрузі. “Прозріти” потрібно було давно, але коли живеш у шумі подій, не так просто зосередитися і зрозуміти щось важливе в близькій людині.

Чоловік Емми – сантехнік, який працює сам на себе. Його викликали до приватної оселі рушникосушитель полагодити. Він приїжджає, а двері йому відчиняє Ольга, подруга Емми.

Він лагодить трубу, бере гроші і задоволений їде додому. І з усмішкою розповідає своїй дружині, що Ольга, виявляється, будинок купила. Вже два роки ним володіє.

Для Емми це зрада, кінець стосунків. Чому? Та тому, що Ольга не лише приховала покупку, а й усі ці роки скаржилася на життя. Що з чоловіком копійки перераховують, що мріють про будинок, але хіба це можливо? Це ж скільки заробляти треба, щоб мати свій будинок.

Може, Ольга боялася, що Емма базікати почне? Але вона ділилася подробицями свого особистого життя, розповідала про болячки, і навіть про те, що мало не пішла від чоловіка до іншого. І про цього іншого багато розповідала – як познайомились, як бачились у таємниці від чоловіка.

Ну чи людина мовчить, доки договір не оформленаий Мало що, зірветься договір. Але будинок куплений кілька років тому.

“Відчуваю себе обдуреною. Скільки разів я чула від Ольги, як їм тісно у двокімнатній квартирі, але доводиться терпіти, виходу ніякого немає. А вона в цей момент уже ремонт зробила і розгулювала по двох поверхах будинку. Навіщо треба було брехати?”

Вона спеціально влаштовувала день народження у квартирі, щоб я про будинок нічого не знала. Тепер згадую, як вона невпевнено рилася по шафах, шукала келихи. Я списала це на втому та розсіяність, а Ольга і справді забула, де в квартирі зберігається посуд.

Навіщо дружити з людиною, від якої треба все приховувати? Може, варто поміняти старих друзів на людей з іншого кола?

Єврейська мудрість каже:

“Не довіряй людині, яка розповідає про свої проблеми, але приховує свої радощі”.

Але хіба інша мудрість не стверджує, що мовчання – золото? Не кожна людина може придушити в собі заздрість і щиро порадіти за когось іншого. Не кожен може відрізнити чужу радість від хвастощів.

Я досить часто знаходилася в мовчазній позиції, тому що розуміла, що мої хороші оцінки, мої покупки і доходи, мої мрії, що здійснилися, – це не привід для обговорення. Люди не люблять тих, хто відрізняється та вихваляється.

У Японії є прислів’я: “Цвях, якмй торчить, треба забити”.

Я якось запитала своєї подруги: “Щоб ти зробила, якби дізналася, що в мене є мільйон доларів?”. Вона могла б відповісти щось на кшталт: “Ми купимо яхту і вирушимо в кругосвітку”. А вона відповіла чесно:

“Проплакала б всю ніч тому, що мільйона не маю”.