Баночка ікри розплющила мені очі на тещу та дружину. Поїв її і побачив, з якими відьмами живу

Дім у мене повна чаша. Без жартів. Дружина тимчасово без роботи, другий місяць сидить удома.

Теща з нього взагалі не виходила останні півроку. Не працює та не збирається. Здоров’я в неї, бачите, не дозволяє працювати. А язиком молоти з подружками та своєю донечкою воно, ой як, дозволяє.

Теща вічно обговорює останні світові новини зі своїми кумами. Влітку їхня стареча бригада сидить з світанку і до заходу сонця біля під’їзду.

Я ж удома буваю тільки для того, щоб поїсти і поспати. Працюю за себе і за того хлопця, у вихідні беру підробітки. Треба ж сім’ю годувати.

Спасибі тещі, не дає мені забути, що заради нашої іпотечної квартири довелося продати її будинок і до себе її взяти. А вона там, між іншим, жила як королева у хоромах.

Те, що ці хороми не сьогодні-завтра могли впасти їй на голову, тещенька скромно замовчує. Її послухати, то там був триповерховий котедж з королівським оздобленням.

А ми ось її в чотирьох стінах ув’язнили, волі не даємо. Що в перекладі зі зміїного означає «не даєте жерти в три горла і з подружками ляси точити». Дружина моя, поки ми її маму до себе не взяли, ніби звичайна була.

Працювала, крутилася, ні на що особливо не скаржилася. А як із мамою знюхалася, ніби підмінили. Заспівали обидві і мозок мені виїдають чайною ложечкою. То отримую я мало, то працюю багато і вдома не допомагаю.

Цікаво, а коли мені допомагати, якщо вони самі ж мене женуть працювати без вихідних? Я б, може, із задоволенням і посуд мив, і пилососив, якби я мав на це сили.

Ось до речі про сили. Іду нещодавно з роботи, зайшов до магазину. Взяв звичайний набір продуктів за списком жінок. Дивлюся, на касі ікра зі знижкою стоїть. Думаю, дай візьму. Собі на ранковий бутербродик. Там і вітаміни, і жири якісь корисні.

Приніс додому і тут почалося. Дружина у крик, теща в істерику. Хором кричать: “Ти збожеволів? Нам іпотеку завтра платити, а ти тут ікру жерти зібрався. Якщо гроші подіти нікуди, викладай получку всю до копійки. Ми знайдемо їй застосування”.

Години дві мене пресували, не менше. Словами різними називали, серед яких «дурень» найласкавіше. Теща голосніше за всіх репетувала, і все про свій дім рознесчастий.

Вигнали, мовляв, її надвір, а самі ікру ложками тріскають. Ні щоб їй на похорон відкладати.

Дружина також не відставала. Каже, я на собі економлю, на манікюр не ходжу, вії вже півроку не роблю.

А я й не знав, що із жіночими запчастинами треба технічне обслуговування регулярно проходити. Вії, нігті, все у наших прекрасних дам вимагає матеріального вкладення.

Загалом усю ніч скандал не припинявся. Ну як скандал. Дружина з тещею скандалили, а я думав, як я умудрився в це вляпатися. Вранці прокинувся і, дійсно, зір кращим став. Я побачив, що живу з натуральними відьмами. Нехай мітли у них немає і відьминських ковпаків теж.

Але зілля варять, це сто відсотків. Інакше я тещин борщ назвати не можу. Тільки хвостів кажанів там не вистачає. Загалом, пішов я поки що жити до друга. Під вогнем образ та гнівних слів зібрав свої пожитки.

Щось добра мати дружини з собою дала в дорогу. Не пошкодувала, віддала мені старі мої капці, рвані та роздерті нашим котом. Дружина дзвонить щогодини в істериці.

Каже, щось на неї найшло. Не шкода, мовляв, для мене ікри та й інших різносолів. Мовляв, тільки повернись, буду тобі пиріжки щодня куховарити. Знаю я, що на неї найшло. Мама.

Свого чоловіка почала зводити, коли моя Танька ще до школи ходила. Той втік від неї. І досі з другою дружиною щасливо живе, хоч уже стільки років минуло.

А теща з того часу все одна, от і осатаніла. І дружину мою зі шляху збиває. А що вона мені іпотекою погрожує, то я й не проти платити. Нехай живе солодка парочка, теща та дружина моя, у квартирі, на яку я своїм горбом заробив.

Мені для таких добрих людей нічого не шкода. Раз у них хатинки на курячих ніжках немає, хай із зручностями живуть. У новому багатоповерховому будинку із трьома ліфтами. Я ж поки що переконтуюся в друга.

У понеділок подам на розлучення і думатиму, як товариша свого, кота нашого Барсика, з їхніх лап визволяти. Зжеруть його там, як пити дати. А ікру ту я так і не поїв – дружина з тещею вночі зʼїли її без мене.