Як жінка розуміє, що старіє і вже ніколи не буде молодою

У душі нам усім 18 і хочеться кохання. А якщо є мізки, то можна налаштувати життя на потрібну тональність так, що віку взагалі не відчуватимеш.

Не треба ходити співбесідами і знати, що віддають перевагу молодим, не треба ходити на побачення і засмучуватися, що тобі не передзвонюють. Не треба отримувати мізерну зарплату, як у випускника ВНЗ, сидіти на макаронах і латати шкарпетки.

І все-таки вік не приховати. Ні від сторонніх очей, ні від самої себе.

Сьогодні вранці інтернет запропонував почитати мені дві статті на вибір: “11 банківських вкладів з підвищеною ставкою” та “3 знаки зодіаку, на які чекає приголомшливий успіх наступного року”.

Я обрала вклади та посміхнулася самій собі. Роки йдуть… На дурницю та райдужні мрії не залишається часу. Уся надія лише на себе.

Я пройшлася інтернетом і зібрала кілька жіночих одкровень про те, як вони відчули, що перейшли в новий, осінній етап свого життя:

1. “Моя подруга живе на 5 поверсі, раніше я любила забігати до неї на чай, а тепер все рідше і рідше заходжу, до себе її кличу, на другий”.

2. “Дожили… У мене з’явилася улюблена аптека…”

“Зрозуміла, що старію, коли млинці та пиріжки стали виходити все краще та краще”.

“Повна відмова від компромісів. Тепер усі мають робити лише те, що я скажу”

3. “Перестали очі зупинятися на чоловіках. Іду вулицею і розумію, що ніхто не подобається. Мені б хоча б співрозмовника знайти цікавого, прогулятися в театр і кіно, в кафе посидіти… Але я таких не бачу… Бачу не стрижених, занедбаних, які живуть на маленьку пенсію.

Один такий “лицар” дуже хотів на мені одружитися. Ледве відбилася від нього. Якось так… Але треба жити далі, жити гідно. Бог бачить наші зусилля і допомагає. Не треба з ранку і до вечора товкмачити про старість! Не програмуйте себе! Живіть!

4. Спочатку незнайомці гукали мене “дівчина!”, потім “пані”, а минулого тижня “жіночкою” назвали. А мені всього 65 років!

5. До 50-ти років я не замислювалася над харчуванням, могла з’їсти чи випити будь-що і на мені це ніяк не відображалося, організм терпів усе. Тепер усе змінилося. Від однієї крупинки солі обличчя може надутися… Неприємно вранці дивитись на себе у дзеркало.

6. Усі мої подруги, які раніше любили говорити про вбрання, косметику та чоловіків, обговорюють, де добре лікують зуби і як вигнати каміння з жовчного.

7. Гучні компанії з музикою та ґоготом давно в минулому. До душі тепер затишні діалоги. Вектор інтересів змістився, хочеться говорити про вчинки, наслідки, про долі. Аналізувати прожите. Усі люди похилого віку трохи філософи.

Років … двадцять тому, коли називала свій вік, усі дивувалися, думали, що набагато менше. І раптом… Приходжу в поліклініку, повідомляю, скільки мені років, і чекаю, що від здивування всі знепритомніють. Нічого подібного, прийняли як належне, отже, вік уже написано на лобі. А в магазині взагалі спитали про пенсійне посвідчення (пенсіонерам знижки були). Ну приїхали!

8. Підвищена потреба у тиші та самоті. Тягне до землі, до всього натурального. До садівництва та городництва.

9. Дратує сучасна культура та мистецтво.

10. Немає бажання комусь і чомусь відповідати. Якби була моя воля – я б ходила в шапці невидимці. Але її поки що не винайшли…