Завжди поважала старших і поступалась їм місцем. Але після одного випадку, перестала це робити

Після того, як я повернулася жити в місто, поїздки громадським транспортом стали повсякденною справою. Мене цей факт не надто турбує, я вже звикла до такого пересування містом.

Нещодавно при поїздці громадським транспортом я стала мимовільним спостерігачем неприємної картини. До речі, не лише спостерігачем, а й учасником цієї історії мені довелося побути.

Коли я заходила в автобус, разом зі мною входила жінка похилого віку. Я думала поступитися їй дорогою і пропустити вперед, але був поспіх, тому я почала входити першою. Жінка відштовхнула мене вбік і так завзято рвонула в автобус, що я мало не відлетіла на кілька метрів. А між іншим я зараз у положенні, на останньому місяці вагітності.

Оскільки зі мною нічого страшного не сталося, я постаралася забути про цю неприємність, розмістилася в автобусі і водій рушив з місця. Варто зазначити, що маршрут, яким ми їхали, не користувався особливою популярністю, тому в автобусі майже не було людей.

Та сама жінка (яка мало не збила мене з ніг) підсіла до дівчини, хоча вільних місць було достатньо. У цьому нічого страшного немає, але вже за хвилину «мила старенька» заявила, що дівчина має пересісти на інше сидіння, бо має надто різкий запах парфуму. Дівчина виявилася адекватною і проігнорувала прохання, вдавши, що нічого не чує.

Далі героїня нашої історії пристала до водія автобуса. Вона почала питати, як їй дістатися конкретної адреси (автобус туди не їхав). Водій пояснив, що адреса знаходиться недалеко, за сім хвилин ходьби і туди можна дістатися пішки. Жіночка почала кричати і обурюватися: «З якого дива я повинна пішки кудись йти? Ти водій, то поясни, як мені туди доїхати».

Водій сказав жінці, на якій зупинці їй слід підвестися і припинив спілкування з нею. Невгамовна стара ще хвилин 10 обурювалася з приводу некомпетентності водія та неякісних послуг. Неподалік сиділа ще одна бабуся, вона почала закликати мадам вгамуватися і спокійно продовжити поїздку.

Це прохання стало просто червоною ганчіркою для бика. Гнівлива стара почала шалено кричати «Ти чого взагалі рота свого відкрила? Я не з тобою спілкуюся, маску одягни і сиди мовчки!». Усі пасажири автобуса були шоковані неадекватною поведінкою цієї жінки.

На цьому історію можна було б закінчити, якби ще одна випадковість. Оскільки я вагітна, то спостерігаюсь у жіночій консультації та регулярно туди приходжу. Коли цього разу я сиділа в черзі, до консультації увійшла та сама «бабця з автобуса», яка цього разу поводилася зовсім по-іншому.

-«Дівчинко моя, поступися мені своєю чергою, адже я літня жінка зі слабким здоров’ям» – солодко сказала вона.

-«Ні» – чітко і коротко відповіла я.

Після відмови на мене обрушився шквал обурення та неприємних побажань. Який висновок можна зробити із цієї історії? Старість – не привід для поваги, не завжди вік говорить про зрілість людини та її адекватність.