Моя матір не хоче доглядати за моєю дитиною, коли я її прошу, та постійно виправдовується

Мені 25 років. Нещодавно народила сина. Батьки чоловіка живуть в іншому місті. Дитина дуже схожа на мене і мого чоловіка в дитинстві, саме за характером: гіперактивна, не сидить на місці, завжди вимагає уваги. Тому я не можу залишати її одну навіть на хвилину. Природно, часу і сил на виховання йде багато. Хочеться і з друзями зустрітися, і в салон з’їздити, а чоловік працює, у нього не завжди є можливість сидіти з малюком.

Свекруха завжди сидить з сином, коли приїжджає в місто. Але вони з дідусем внука бачать не часто, тому із задоволенням панькаються. А ось моя мама стала ухилятися, постійно придумує якісь виправдання.
Звичайно, народжувала я для себе, не для мами. Але спочатку вона активно намагалася брати участь в житті онука, а потім її ентузіазм став згасати. Тепер навіть на пару годин не можу залишити сина з нею. То у неї справи термінові, то вона втомилася.
А як тільки залишаю, то починаються постійні дзвінки, що хоч відразу все кидай і приїжджай назад. Не хочу з мамою сваритися, розумію, що вона вже немолода, їй непросто з маленькою дитиною, але все одно якось образливо.

Були у вас подібні ситуації з батьками? Або з батьками чоловіка? Вже думаю, що пора няню наймати, але з рідною людиною все ж надійніше було б залишати дитину.