Навіть не думала, що зможу пережити це

Моя історія почалася сім років тому. Ми з чоловіком дуже хотіли завести дитину. Повне обстеження показало, що я ніколи не зможу завагітніти самостійно. Для нас єдиним виходом стало ЕКО.

Мені дуже пощастило завагітніти з першої спроби. Треба сказати, що величезну участь в моїй вагітності приймав чоловік. Він дуже сильно хотів дитину, тому контролював весь процес від і до: відвідував зі мною всіх лікарів, був поруч на всіх процедурах, стежив за всім, що стосувалося моєї вагітності.

Перші місяці все було прекрасно! Ніякого токсикозу, прекрасне самопочуття. А в кінці першого триместру почалися проблеми. Мене госпіталізували з кровотечею. На УЗД повідомили, що у мене дуже серйозні проблеми – повне передлежання плаценти й швидше за все сина я не зможу виносити. Мені прописують постільний режим і виписують додому. Я намагалася дотримуватися рекомендацій лікарів, але сталася друга сильна кровотеча і мене знову кладуть в лікарню. Там я пролежала до самих пологів.

Перший місяць перебування в лікарні чоловік всіляко допомагав і підтримував. Я весь час лежала, мені не дозволялося навіть сидіти. У такому положенні потрібно було провести 3 місяці!  І ось через місяць після госпіталізації я дізнаюся, що у чоловіка є інша жінка, і він від нас йде! Залишає мене і сина в такому важкому стані.

Я залишилася зовсім одна з усіма своїми страхами та проблемами. На наступний день, коли я дізналася, що ми з малюком тепер зовсім одні, медсестра, яка проводила огляд, сказала, що у мене голова вся в сивих пасмах. Мені було тоді 26 років, але виглядала я на всі 50!

Син народився на кілька днів раніше планового, я залишилася жива, хоча в моєму випадку ризики смерті були дуже високі.

Зараз синові 4 роки – це чудовий і добрий хлопчик. Мій шлях до нього був довгим і складним і мені дуже шкода, що пройшла його я одна.

Після такої зради я зовсім втратила довіру до чоловіків і не знаю, чи зможу коли-небудь налагодити особисте життя. Але зараз весь мій світ – це моя дитина!