– Мамо, не пускай більше цю бабусю в дім. Вона нам підлогу забруднила.

Приходить якось маленька дівчинка зі школи додому і бачить, як мама миє підлогу і всюди витирає пил.

– Ух ти, вдома так чисто, як у нас в школі після уроків.

– А під час уроків у вас що, брудно?

– Ну, ми прибираємо тільки після уроків, бо вчителька тільки тоді перевіряє, коли ми прибрали і ставить хороші оцінки за прибирання. Навіщо це робити під час уроків просто так? – відповіла дівчинка.

– Хитрі у вас порядки. – посміхнулася мама.

Вона закінчила прибирати, помила до блиску всі підлоги, як раптом у двері хтось неголосно постукав. Дівчинка глянула у вічко і сказала, що це їхня сусідка, старенька бабуся Марія.

– Відкрий двері, нехай увійде.

Дівчинка послухалася, відкрила двері. У будинок увійшла престара бабуся, якій було майже 80 років. Мама запросила її в вітальню і сама повела її за руки. Дівчинка тільки спостерігала: від слідів баби Марії по щойно чистій підлозі залишалися жахливі брудні сліди, болото і дощ змішалися разом.

Довго бабуся гостювала у них, розповідала історії, згадувала багато цікавого. Вони разом з матір’ю дівчинки пили чай і дуже довго говорили. Нарешті бабуся Марія пішла.

Мама помітила, що дочка помила знову підлогу від слідів і хотіла її похвалити, але вона сказала наступне:

– Мамо, не пускай більше цю бабусю в дім. Вона нам підлогу забруднила.

– Як же не пускати? Підлога тоді буде чистою, а душа?