Дуже соромно за своє минуле, безмежно вдячна маминому братові, який врятував мене…

Батькам все життя було дуже важко зі мною.  У 15 років я відчувала себе зовсім не дитиною, а повністю дорослою людиною. На інтереси та принципи сім’ї я не звертала жодної уваги, мені просто було наплювати на всіх. Я жахливо ставилась до батьків і старшої сестри.

До кінця дев’ятого класу, у мене конкретно «зірвало дах». Зв’язавшись з неадекватною компанією, я почала займатися непристойними справами. Нові подруги навчили як і де роздобути гроші та добре їх потім прогуляти.

На сльози мами я просто не звертала уваги, а від татової лайки просто втікала з дому. Пам’ятаю, як прийшла додому під ранок, а мама молилася перед іконою. Я просто мовчки пішла в кімнату спати, а вона продовжувала сидіти на кухні в тиші. Атестат по закінченню дев’ятого класу татові довелося буквально вимолювати в адміністрації школи, тому що я там не з’являлася 4 місяці.

Потім я просто втекла з дому, гуляла з друзями по покинутих дачах, відсиджувалася в підвалах та під’їздах ночами. Батьки шукали мене, писали заяву в поліцію, але я від всіх переховувалась.

Одного дня, коли ми з друзями ходили по ринку, думаючи що поцупити поїсти, мене побачив дядько. Мамин брат жив в іншому районі міста і я дуже зраділа нашій зустрічі. У розмові я дізналася, що за час моєї відсутності у тата стався інфаркт і мама постійно по лікарнях їздить. Тоді я вирішила, що я просто провалюсь в нікуди, якщо не піду з вулиці й від п’янок.

Повертатися довелося важко, мені було незручно через наслідки моїх витівок. Мама чекала від мене тільки поганого, сестра не розмовляла зі мною, а тато сильно хворів. Я пройшла курси «доглядальниці» і влаштувалася в будинок інвалідів. Було дуже важко, але я змогла навчитися жити. Незабаром тато оговтався від удару і вже до осені допомагав мамі на дачі.

Зі своїм майбутнім чоловіком я познайомилася в автобусі, коли їхала з роботи. Зачепила його сумкою так, що у нього нога потім три дні боліла. Зустрічалися близько року, а потім розписалися, все було скромно. Мої батьки й сестра ніколи не говорили йому, про моє минуле.

З’ясувалося все випадково, коли я була вагітна. Ми вирішили відпочити в парку і походити. Коли я присіла на лавку, до мене підійшла жінка не  дуже приємного вигляду. Вигукуючи та махаючи руками, вона почала говорити, що я така крута, та ще з чоловіком, а наші  всі спилися та скололися, а вона пляшки збирає, на хліб і пиво вистачає. Насилу я впізнала свою подружку з підвалу. Вона виглядала набагато старшою за свої роки. За вісім років, я була б така ж, якби не змогла піти від «гниття» особистості.

Перед чоловіком було соромно, все йому розповіла, він дивився на мене як на непотріб. Напевно, йому не хотілося вірити, що його дружина бомжувала і займалася всім з ким попало.

Зараз у нас підростає шестирічний синочок і я дуже боюся за його майбутнє. Так хочеться, щоб він не оступився в житті, як свого часу я. І так соромно перед рідними, так хочеться дати їм більше здоров’я, за те що зі мною вони пошарпали нерви. Вибачте …