Коли вона погодилась розійтись, він одразу передумав

Є у мене дуже хороша подруга, знайомі ми з дитинства, росли разом, правда вчилися в різних школах. Ох, скільки всього ми натворили, скільки разом пережили – спогадів на все життя вистачить.

Але потім вона якось різко пропала, як виявилося, закохалася. Почала прогулювати інститут, на пропозицію сходити куди-небудь разом відмовлялася, в загальному занурилася в нові відносини з головою. А через пів року всіх нас приголомшила своєю вагітністю і раптовим весіллям.

І, взагалі-то було у них все добре. Ми періодично зідзвонювалися, іноді навіть зустрічалися, але це було дуже рідко. Ось тільки подруга стала якась не весела, з одного боку начебто все добре, дитина, чоловік працьовитий, який особливо домашніми турботами її не напружує і на не приготовлену до його приходу вечерю не лаявся.

Коли син ось-ось повинен був піти в садок, подруга зайнялася пошуком роботи. Однак дізнавшись про це чоловік раптом заявив, що мріє про доньку. І власне активно взявся за здійснення своєї мрії. А через рік у них народилася дочка. Подруга була навіть щаслива, скуповуючи всілякі наряди для своєї маленької донечки.

Ще через два роки вона-таки вийшла на роботу, тільки ось чоловік після цього моментально перестав давати їй гроші. Тобто всі витрати на комуналку, оплату садка і в тому числі продукти лягли на неї. Він же іноді приносив продукти, ну і дітям щось. В результаті у неї на себе грошей не залишалося. І одного разу вона попросила у нього, щоб елементарно купити собі засоби гігієни. На що він заявив, що якщо їй навіть на це не вистачає, то нехай сидить вдома, а вже він буде виділяти їй гроші на шампунь.

Через кілька років у них народився син і вона знову засіла вдома. Чоловік відреагував на це позитивно, а ось на неї напала апатія. Вона стала все частіше відмовляти йому в близькості, їй було не приємно, коли він до неї торкається. Почала холодно з ним спілкуватися,  менше проводити часу з ним поруч.

Мені вона говорила, що це швидше за все від втоми і скоро все налагодиться. Але нічого не налагодилося і в підсумку вилилося в те, що він запропонував розлучитися. Однак, коли вона погодилася – передумав.

Загалом, за її словами, вони домовилися, що вона постарається бути з ним менш холодною, а він в свою чергу почне зважати на її інтересами. А після її від’їзду я задумалася, адже це не перша її спроба порвати з ним, але  все залишається на своїх місцях, оскільки він йти від неї не збирається і судячи з усього, готовий терпіти будь-які її витівки.

Він на тирана зовсім не схожий: хороший батько, турботливий чоловік і далеко не дурна людина, вона розумна, цікава і до заміжжя вела активне життя. Але ось бачення того, якою має бути сім’я, у них не збігається і, на мій погляд, саме в цьому і полягає проблема. І можливо, якби вони все-таки розійшлися, то могли б бути обоє щасливі.