-А коли ти народиш і вийдеш в декрет, то гроші на твої примхи буду вже витрачати я! А я не маю наміру викидати їх на вітер і я не дозволю, щоб у моїй родині були такі величезні витрати

Юлі 29 років, заміж начебто і пора. Всі рідні дівчину дістали вже натяками про  цокання годинника. Навіть мама, познайомившись з кавалером дочки, шепотіла на кухні:

– Юля, ну на це-то раз, дивлюся хороший же попався. Ось який діловий і серйозний! Не дурний, виходь заміж, нам з батьком онуків хочеться побавити, поки ми ще в силах.

Юля і сама думала, що з Валерієм має щось вийти. У неї були кавалери й до цього, але все не те. Сама дівчина не те що б перебирала, просто не до цього було: вивчилася, знайшла роботу, зробила кар’єру. Купила квартиру простору, сама, без жодних іпотек і фінансової допомоги родичів. Житло обставила, машину взяла, почала накопичення робити: на майбутніх дітей.

– Ну не цікаві мені хлопці, які в 30 років живуть з мамою і з усіх інтересів тільки пиво щоп’ятниці і горілка щосуботи. Були залицяльники, а як же. Тільки або мені з ними нецікаво було, або їм зі мною, а деякі відразу розміром мого окладу цікавилися.

З Валерієм вона познайомилася на діловому заході. Він працював  начальником відділу в спорідненій фірмі. Зачепилися поглядами, потім їх призначили разом працювати над одним з проектів. Проект здали вчасно, а потім почали й зустрічатися. Валерій був цікавим співрозмовником, розбирався в мистецтві, красиво залицявся.

– Я від його манер тоді голову втратила: стілець у кафе відсуне, щоб я сіла, дверцята в машині відкриє, щоб я вийшла. Інтелігентний, начитаний, цілеспрямований.

Їхнє фінансове становище було приблизно однаковим. У хлопця була квартира, машина, його батьки жили далеко, так що все хлопець досяг сам.

– Він мені зізнавався, що я зачепила його своєю доглянутістю, тим, як бездоганно лежить волосся, як сидить на мені діловий костюм.

– У тебе відчувається порода, – мрійливо говорив наречений.

Батьки Юлі були звичайним людьми: мама лікар, тато електрик. Юля  намагалася красиво виглядати. Вона завжди витрачала досить багато коштів на підтримку іміджу. Маски для волосся робила вдома, але купувати намагалася якісні. Манікюр, педикюр, шугарінг …

Думаю, що жінки мене зрозуміють і здогадаються, скільки коштують всі ці процедури. Прикро, звичайно, непомітно, коли доглядаєш за собою регулярно, але грошей йде сила-силенна. А, якщо перестаєш все це для себе, коханої, робити, то помітно стає відразу. Та й відчуття жінки, яка знає, що вона бездоганна до кінчиків волосся – неймовірні.

– Так, ви зовсім інші, – сміялася мама, – це ми зберігали порвані колготки, щоб одягати їх під штани, а ви молодці! Нічого на собі економити, правильно, дочко! Якщо є можливість – балуй себе!

Відносини з Валерою розвивалися поступово, але неухильно. Вони подали заяву в РАЦС і вирішили жити разом.

– Я поставила умову: живемо у мене. І до роботи ближче, і просторіше, і на своїй території я затишніше себе почуваю. З’їхалися ми.

До весілля залишалося трохи більше місяця. Жартома почали молоді домовлятися вже про імена для майбутніх дітей і про планування сімейного бюджету.

– Тут я й озвучила, скільки й чого мені треба, ну і приблизно ціну цього всього. При цьому, дохід у нас з Валерою був приблизно однаковим.

Кавалер відчув шок, потім пішов у ванну кімнату, щоб розглянути, що за флакончики стільки коштують, потім поліз в інтернет, дізнатися вартість звичних для Юлі салонних процедур.

– А потім і каже, що це примха і можна обійтися дешевше.  Як, – кажу, – дитячим милом митися і дитячим кремом мазати? І на що я буду схожа?

Розгорівся перший і останній в їх спільному житті скандал. Кричав Валера:

– Навіщо платити за труси цілий статок? Я не розумію! А нігті можна підпиляти й вдома. І навіщо масаж, якщо спина не болить? А в інтернеті повно способів, як недорого і якісно з доступних засобів зробити відмінні засоби по догляду за тілом.

– Ну я витрачаю  свої гроші на це, я ж заробляю достатньо, – спробувала заперечити збита з пантелику Юля.

-А коли ти народиш і вийдеш в декрет, то гроші на твої примхи буду вже витрачати я! А я не маю наміру викидати їх на вітер і я не дозволю, щоб у моїй родині були такі величезні витрати!

На ці істеричні вже вигуки Юля і побажала Валерію, щоб в ЙОГО сім’ї дружина обходилася шматком господарського мила і при цьому цвіла, пахла і виглядала шикарно.

– Зібрала я його речі й виставила. Це ж треба, він на мене ще й копійки не витратив, а вже обурений майбутніми витратами ЙОГО грошей, – сміється Юля, яка знову вільна, щаслива і задоволена.

Мама позітхала трохи й погодилася, так, з таким чоловіком, мабуть, і доведеться діряві колготки носити, заради економії.

– Ага, а поживи я з ним років 5, він і почне на сторону поглядати: на тих, хто на собі не економить, або на тих, у кого чоловіки не такі скупі!