Чоловіковий батько переїхав до нас і моє життя стало нестерпним. Вигнати його боюсь, хоча будинок мій

В мого чоловіка була прекрасна мама, з якою ми були в чудових стосункахМабуть, найдобріша і терпляча з тих, яких я раніше в своєму житті зустрічала.

І я з першого дня зі знайомства з батьками коханого не могла зрозуміти: що ця жінка знайшла в своєму чоловікові? Батько у чоловіка ледачий і хамуватий чоловік. У той час як його дружина після роботи працювала на городі, він відлежувався на дивані, та ще й командував своїй дружині, що і як краще робити.

Коли ми приїжджали до них в гості, то він ніколи не гуляв з онуками. І раз у раз грубіянив свекрусі. Я завжди в такі моменти подумки закипала і ледве стримувалася, щоб не нахамити йому. Тому коли чоловік сказав, що його батьки розлучаються, я в душі потирала руки, радіючи за свекруху. Хоч чоловік і хотів їх примирити, але я зуміла його стримати, наполігши на тому, що батьки дорослі люди і самі знають, що роблять.

Знала б я, чим обернеться для мене їх розлучення, напевно, перша побігла їх мирити. Після розлучення зі свекрухою, батько чоловіка переїхав жити до нас! Будинок у нас великий, та й як я могла заборонити чоловікові прихистити рідного батька? З тих пір як цей чоловік оселився в нашому домі, моє райське життя закінчилося. Мало того, що мені тепер доводиться готувати і прати в два рази більше звичайного, так ще свекор і моторошний засранець. Постійно розкидає речі по всьому будинку, ніколи не помиє за собою тарілку і їсть не в кухні, а біля телевізора. Я йому вже сотню раз робила зауваження, просила бути акуратнішим і цінувати чужу працю.

Гаразд, я змирилася з тим, що він нічого не робить по дому, але він навіть не може погуляти з дітьми, щоб я спокійно зайнялася домашніми справами. Свекор вважає, що невістка – це жінка на побігеньках. Нещодавно він заявив мені, що це мій прямий обов’язок – обслуговувати його. При цьому на питання про те, які у нього обов’язки, він не дав мені відповідь. Після цієї розмови я все ж поскаржилася чоловікові на його батька. На що він тільки розсміявся. Каже, що батько вже старий і його не переробиш. А мені порадив просто не звертати на свекра увагу.

Але як я можу не звертати уваги, якщо він, немов паразит, поглинає всі плоди моєї праці? Ще й на чоловіка впливає негативно. Я як подумаю, що чоловік буде в старості схожим на свого батька! І що мені робити в ситуації, що склалася? Будинок, в якому ми живемо, як би належить мені (я успадкувала його від бабусі), але я боюся виганяти свекра, так як це може зіпсувати мої стосунки з коханим. І як мені поступати? Я не можу більше жити в такій атмосфері. Що б ви зробили на моєму місці? Або може у кого-небудь була подібна ситуація і ви її якось вирішили? Я вже готова втекти з дому.