Відчув себе на її місці, але було вже пізно

Віктор успішний бізнесмен, якому зараз 35 років. У нього своя фірма, дружина з двома дітьми та великий рахунок в  банку. Сім років тому, він одружився з красунею Мартою, з якою познайомився на роботі. Через півтора року в них народилась дочка, а ще через два роки друга.  З народженням дітей Марта стала зразковою господинею, займалась домом та дітьми.

Чоловік проводить на роботі більшу частину свого часу, але й після роботи він не спішив додому, а лише веселився в барах з друзями та крутив швидкоплинні романи. Віктора все влаштовувало і він нічого не хотів міняти. Вдома завжди затишно і прибрано, на столі гаряча вечеря, всіма питаннями займається дружина. Чоловік майже ніколи не бачить своїх дітей, адже коли він удома, то вони вже сплять. У фірмі за нього всі робочі моменти теж робить секретар, Володимир лише підписує документи та особисто присутній на ділових зустрічах.

Одного разу, повернувшись з роботи напідпитку, чоловік як завжди пройшов в кухню і хотів поїсти, але вечері не було. Віктор окликнув дружину і запитав, де його їжа. Але та лише відповіла, що знайдеш в холодильнику, то і їж. Вона закрила двері в спальню і поклала подушку з ковдрою на диван у вітальню. Віктор був не в змозі влаштовувати скандал і він вирішив на наступний день все висловити дружині.

Прокинувшись, він зрозумів, що проспав, а на ранок була призначена зустріч з підписанням вигідного договору. Його не було розбудила дружина і не приготувала йому сніданок як зазвичай вона це робила. Чоловік став кричати, але його ніхто не чув, дружини й дітей не було вдома.

Увечері історія повторилася. Дружина спить в спальні, а він на дивані. Віктор став лаяти дружину, але та лише включила музику голосніше і не слухала його. Дітей вона відвезла в гості до бабусі, а тому крики чоловіка не могли їх розбудити.

Дружина перестала доглядати за чоловіком, вона готувала тільки на себе і дітей, найняла няню і вийшла на роботу, стала одягатися в красивий одяг, який вона не одягала відколи вийшла заміж. Вона стала пізно приходити додому, а іноді навіть з букетом квітів. Віктор лаяв дружину і вимагав пояснень, але та навіть не слухала його, вона спокійно переодягалася і йшла спати.

Через тиждень секретар приніс Віктору документи на розлучення, їх дружина відправила рекомендованим листом. Повернувшись додому, він побачив, що речей дружини та дітей немає, на столі записка: «Живи, як знаєш! Розлучення 25-го не спізнись!»

Минуло 2 місяці після розлучення. Віктор так само гуляв з друзями й крутив романи з дівчатами, але радості це вже не приносило. Вдома не було нікого, хто його чекає, кіт і той, загубився, коли Віктор забув закрити вікно на ніч.

Він тільки тепер зрозумів, як було дружині кожен день чекати його і піклуватися про нього, а у відповідь отримувати лише закиди або повну байдужість.