Мене дістало нахабство братів чоловіка

Мій чоловік старший за всіх своїх двоюрідних братів, але не набагато, проте, з самого дитинства йому вклали в голову, що треба їм допомагати. Я згодна! Допомагати один одному просто необхідно, але допомога виходить одностороння і моїм коштом. Вірніше, на шкоду мені.

Ми з чоловіком живемо у мене і його брати вважають, раз тут живе чоловік, то і їм місце завжди є. Брати до речі не рідні, а двоюрідні. Я вже змирилася з тим, що як тільки у них якісь потреби в місті, вони зупиняються у мене. Я навіть змирилася з тим, що на час їх зупинки, я їх повинна обслужити, як служниця і кухарка.

Минулого року один з братів по роботі їздив в місто на навчання. На два тижні. Нас просто поставив перед фактом, мовляв, приїду такого-то числа, чекайте. Причому це було сказано виключно чоловікові, я лише приставка до їх сім’ї.

Людина він доросла, два тижні жив у мене вдома, їв в три горла і жодного разу шматка хліба не купив! Я зварила борщ, попросила купити пачку майонезу, мені дали відповідь, що немає грошей! При цьому зі свого навчання він кожен день приходив то з колою, то з соком.

Після того, як він поїхав, чоловік попросив мене не злитися, просто у нього на квартиру не було грошей, ось він і попросився до нас. Як виявилося пізніше, його підприємство оплатило йому місяць знімного житла і виділило гроші на харчування! Він на ці гроші собі наворочений системний блок купив!

Я чоловікові кажу, ну нормально. Я значить, його повинна годувати тут, а він комп собі купує. Обуренню моєму немає меж.

Вчора дзвонить знову цей братик і повідомляє, що він вступив на заочне відділення в інститут і буде на сесію приїжджати до нас. Я відразу сказала чоловікові, що приймати я його не буду. Хоче, нехай знімає, а не хоче – його проблеми. У нього зарплата більша, ніж у мого чоловіка і живе він один. І добре, якби його брати нам допомагали, але ми якось самі справляємося.

Ми самі обходимося своїми силами, а вони постійно щось вимагають. Чоловік і сам не хотів, що б у нас хтось жив і тому він збрехав, що ми стали жити з батьками.