Моя свекруха врятувала моє життя

З Іваном ми вчилися разом в технікумі, в нашому обласному центрі. Він був з одного села, а я з іншого. Ми почали зустрічатись, я дуже його любила.

На останньому курсі ми одружилися і після випускного поїхали жити до нього. У місті залишитися не було можливості, оскільки його мама сильно хворіла і їй було важко одній в приватному будинку з господарством.

Спочатку в нашому житті все було прекрасно. Іван влаштувався на місцеву ферму за фахом, механіком. Я не працювала, допомагала його мамі Анні Сергіївні. Чоловік приносив додому зарплату, ми зі свекрухою продавали домашні продукти: курячі яєчка, м’ясо, овочі та фрукти. Ми уже навіть планували  взяти корову, щоб молоко і сир возити на ринок.

На жаль, моїй свекрусі стало гірше і вона зовсім злягла. Тут ще і я вагітною виявилася. Часу і сил доглядати за господарством стало набагато менше. Анна Сергіївна дуже переживала, що мені й так важко, а тут ще вона уваги вимагає. Але я її дуже любила і намагалася з усім справлятись.

Дохід сім’ї все одно сильно впав, та й на ліки доводилося тепер витрачати набагато більше. Чоловіка це дуже засмучувало, він почав випивати. Одного разу в такому стані він сильно штовхнув мене, трапилися передчасні пологи. Наша дочка народилася семимісячною.

З маленькою слабкою дитиною і хворою свекрухою мені стало ще складніше справлятися з господарством. Чоловіка це дратувало. А ще йому не подобалося, що я народила йому дочку, а не сина-спадкоємця. Пити він почав вже щодня. І мене вже не просто міг штовхнути, а  почав регулярно  бити.

Один такий випадок налякав мене дуже сильно. П’яний чоловік побив мене так, що я втратила свідомість. Прийшовши до тями, я не могла зрозуміти, що сталося і чому я вся в крові. У ліжечку надривалася від плачу маленька Галя, а з сусідньої кімнати хриплим голосом кликала мене Анна Сергіївна. Іван спав.

Я взяла доньку, заспокоюючи її побігла до свекрухи. Жінка важко дихала, їй стало погано від того, що довелося слухати, як син б’є мене. З останніх сил Анна Сергіївна шепотіла:

– Доню! Біжи від нього, рятуй себе і дитину, його батько був таким самим!

Свекруха розповіла мені історію, про яку я не знала. Батько мого чоловіка був таким же алкоголіком та забіякою, але свекрусі «пощастило», йому під руку попався сусід, якого він сильно побив і його посадили. У в’язниці він помер.

Я плакала і шептала у відповідь, що не можу кинути її в такому стані з сином тираном. Анна Сергіївна негативно мотала головою і показувала на антресоль. Вона віддала мені всі свої заощадження і наполягла на тому, щоб я зараз же йшла з дому.

Я швидко зібрала деякі речі собі й дочці, поцілувала улюблену свекруху в останній раз і покинула цей будинок. Було сиро і темно. Мені потрібно було добігти три кілометри до траси, де я могла б зловити попутку до міста. З останніх сил я подолала цю відстань. З якимось далекобійником я доїхала до вокзалу.  Залишатися в місті або їхати до своїх батьків було небезпечно, я не хотіла, щоб чоловік знайшов мене.

Я взяла квиток в перше-ліпше місто якомога далі звідси. Гроші свекрухи допомогли нам з дочкою влаштуватися, а потім мої батьки допомогли. З чоловіком я розлучилася, він навіть на суд не з’явився.