Я стала для них черговою жертвою

Ще з підліткового віку мені не щастило на хлопців. Хоч і виглядала я досить привабливою, хороші хлопці мені так і не зустрічались. Я навчалася в технікумі й влаштувалась на роботу в придорожнє кафе, куди постійно заїжджають найрізноманітніші люди.

В той фатальний для мене день, я обслуговувала одного симпатичного хлопця. Він замовив стандартний набір страв. Після того як він поїв, даний тип покликав мене, сунув мені в руку пом’яті купюри  й досить грубо мені натякнув, що не проти був би після вечері скласти мені компанію з метою інтиму.

На секунду оторопівши, я не знайшлася, що відразу відповісти, а той почав розпускати руки, хапаючи мене за ноги й попу. Зрозуміло, мені це дуже не сподобалося. Я було хотіла йому відповісти, зарядивши підносом по голові, але за мене заступився хлопець, який сидів неподалік.  Він сказав цьому невігласу, що так з дівчиною не розмовляють, після чого взяв його за грудки та випровадив на вулицю.

Повернувшись назад, він запропонував мені його обслужити, після чого дав мені на чай хороші гроші й попросив мій номер телефону. Я не змогла йому відмовити, адже він мене захистив.

На наступний день він мені подзвонив. У мене був вихідний і ми зустрілися в місті. Погулявши з ним, мені здалося, що ця людина дуже хороша. Він поводився дуже чемно, подарував мені букет квітів. Загалом, я починала закохуватися в нього.

Буквально через тиждень Вася запросив мене до себе додому. Він жив один у двокімнатній квартирі. Квартира була дуже затишна. Однак, мене бентежило, чому квартира двокімнатна … точніше не те, що вона двокімнатна, а те, що Вася другу кімнату закривав на ключ. Він пояснив мені, що ця квартира дісталася йому від батьків, а друга кімната – це дуже особисте і він коли-небудь покаже мені, що там.

Я провела з ним ніч. Все було дуже непогано. Правда я не знаю, чи сподобалася я йому. Такі питання ніби як не задають, а він нічого не сказав. Я делікатно запропонувала переїхати до нього, але він мені відповів, що ми ще погано один одного знаємо і поки це передчасно. Я сприйняла таку відповідь спокійно. І сама б, мабуть, так само відповіла.

Час минав, інколи зустрічалася з Василем. Найчастіше я його до себе запрошувала в гуртожиток. Ну до нього теж іноді навідувалася, але дуже рідко.

Час минав і поступово стала я помічати, що хлопець якось став дивно поводитися. Все більше мені став відмовляти у зустрічах. То у нього друзі, то у нього робота, то відрядження. Я почала ревнувати  і без дзвінка вирішила до нього поїхати… Дзвоню в домофон.

– Хто там? – почувся голос начебто Васі.

– Дівчаток викликали, – жартівливим голосом сказала я.

– Звичайно, відкриваю, – відповіли на тому кінці.

Я піднялася на ліфті в його квартиру. Дзвоню в дзвінок. Двері відчиняються, а там … Я трохи не знепритомніла. Двері відкрив хлопець з кафе, який мене спокусити хотів і якого Василь за грудки на вулицю витягував. Він аж в обличчі змінився. У цей момент двері відчинилися ще ширше.

– Хто це у нас тут, – сказав Вася.

Побачивши мене, хлопець аж оторопів.

Я дістала газовий балон з сумки й сказала, щоб обидва трималися на відстані, після чого сіла в ліфт і, спустившись, вийшла з під’їзду.

Як виявилося, Василь і той невіглас були братами й вони використовували дієву тактику для зваблення дівчат – таких довірливих і наївних, як я. Один типу нападав, інший – захищав. Я стала черговою їх жертвою …

А через кілька днів я дізналася, що завагітніла. Як це вийшло, не знаю. Не планувала я цього. Думок про те, щоб розповісти про дитину батькові, навіть близько немає. Постараюся виростити сама. Мабуть, доля в мене така – бути матір’ю одиначкою, хоча чого вже там брехати то …

В глибині душі все ж жевріє надія, що незабаром мені пощастить і знайдеться мій принц. Страшнувато якось бути одній з дитиною …