Вона дуже пошкодувала, що хотіла розбудити мене в суботу о 6 ранку

Мені 25 років, я працюю начальником відділу продаж в успішній фірмі. Живу я сама у власній квартирі та насолоджуюсь своїм життям.

На вихідні я завжди відключаю звук на телефоні, щоб виспатися. А то закон підлості – обов’язково хто-небудь подзвонить і розбудить. Ось і сьогоднішнє суботнє пробудження відбулося у мене в 13 годин ранку. Солодко потягнувшись, я взяла телефон і побачила 13 пропущених дзвінків від двоюрідного брата. Крім дзвінків, там було ще 4 повідомлення, в дусі «Терміново візьми трубку!».

Перший дзвінок був пропущений о 6 ранку. Думаю, передзвонити треба – може, сталося що. Номер набираю –  абонент не доступний. Я тітці вирішила зателефонувати, матері двоюрідного брата.

– О, які люди! Ти чому слухавки не береш? Ми з Антоном тобі весь ранок телефонували. Терміново приїжджай до нас! Справа життя і смерті! Прямо зараз! – заголосила тітка в телефон.

– Щось трапилося? – насторожилася я.

– Це не телефонна розмова! Чекаємо!

В голові крутилося різне – від «хтось захворів» до «хтось помер». Я сполоснула обличчя прохолодною водою, почистила зуби й відразу побігла одягатися. Через 10 хвилин після телефонної розмови, я вже сиділа в машині. До тітки я примчала через 25 хвилин – живуть вони далеко від мене.

Я постукала у двері, тітка мені відкрила. Не встигла я зайти у квартиру, як вона простягнула руку і запитала:

– Гроші є?

Я кивнула.

– Давай!

Я почала плескати себе по кишенях, потім згадала – гроші в машині, в бардачку.

– А навіщо? – запитала я.

– Як навіщо?  Антон  з  Веронікою ЕКО  робити  збираються,  ось,  скидаємося,  хто скільки може! Адже діти – наше все, тому – не скупись!

Я пішла до під’їзду – в машину, за грошима.

Стоп! Два дні тому я розмовляла з Веронікою по телефону. Вона сказала, що вагітна, термін ще маленький, і що поки ніхто про це не знає. Яке ЕКО? Вероніка вискочила з під’їзду слідом за мною.

– Ти нікому про мою вагітність не говорила? – відразу запитала вона.

– Ні. А треба було?

– Не треба. Загалом, справа така – родичі грошима скинуться, я тобі половину віддам, ти не здавай мене тільки. А потім скажу, що дитина недоношена народилася. Айфон хочу, а від Антона не дочекаєшся!

Дружину двоюрідного братика я послала, нічого людей обманювати. Хитра яка.

Тітка подякувала мені за правду. Вона і зраділа положенню невістки, і засмутилася через її брехню. Антон на мене розлютився – я не дала його дружині нажитися на небайдужих родичах.

А ось нічого було телефонувати, о 6 ранку в суботу. Залишили б мене в спокої – ніхто нічого б не дізнався.