Не беріть на себе відповідальність за щастя нещасної людини
В нашому житті бувають моменти, коли ми з якихось причин вирішуємо «врятувати» «нещасну» людину. Умовно врятувати й умовно нещасну, звичайно.
Ви щойно познайомилися з хлопцем, а його недавно кинула дівчина, серце розбите, треба вилікувати. І ви одразу починаєте по повній програмі його лікувати. Або дівчині хтось душу поранив, а ви вирішили прийшли на його місце і стати рятівником. Я не буду давати вам поради, просто послухайте, будь ласка, що я скажу:
ЗДОРОВІ ВІДНОСИНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ДВОХ ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ.
І це золоте правило, без якого ніяк.
Спочатку зцілити себе повинен кожен, ви можете частково допомогти, але не поспішайте зближуватися з людиною до тих пір, поки вона в собі не розібралася.
Здорова особистість – це нормальна, адекватна людина, яка знає про свої достоїнства і не принижує їх, але також чесно бачить свої недоліки. У кожної людини є слабкі та сильні сторони, так влаштовано природою.
Здорова особистість усвідомлює свої потреби, вміє говорити про свої почуття, виражати емоції, конструктивно підходить до вирішення проблем у відносинах (а вони завжди виникають, проблеми – невід’ємна частина життя на шляху будь-якого зростання людини як особистості), вміє любити, і, найголовніше, здорова особистість бере НА СЕБЕ відповідальність за власне щастя у відносинах. Відчуваєте різницю? Не вас повинен хтось ощасливити – вам ніхто нічого не винен.
Якщо ви весь час когось рятуєте, весь час чимось жертвуєте, живете заради когось, що там ще відбувається, зупиніться трохи. Розберіться в собі, проаналізуйте минулі відносини, ваші відносини з батьками. Можливо, ви зациклилися на якомусь періодичному сценарієві?
Зрозуміло, що не всі ми знаходимося на такому рівні усвідомленості, але вибирайте собі пару за своєю зрілості. Постарайтеся, у всякому разі. Я зараз поясню, чому це важливо.
Наприклад, ви – людина зріла, всередині вільна, і, в принципі, наявність або відсутність когось ще поруч не робить вас сильно щасливими або нещасними. Звичайно, кохана людина поруч – це велике щастя, але скоріше це додаткове щастя до вашого власного щастя. Якщо ця людина піде, ви все одно будете жити щасливим життям, а його вибір приймете. Посумувати, природно, але в цілому життя не зруйнується. Якщо друга людина така ж зріла, то ви й починаєте відносини усвідомлено (з бажанням бути разом на все життя), і закінчуєте, якщо вже так вийшло, їх теж усвідомлено. А ось якщо друга людина не дуже зрілий, то тут виникає інша ситуація.
Спочатку він / вона в захваті від вашої зрілості, вами захоплюються, але поступово у нього / неї формується сильна прихильність. І ніби як не дуже погано, всі так живуть, навіть приємно чути всі ці «я жити без тебе не можу», «я без тебе помру», але в якийсь момент від цього починаєш втомлюватися. Тобто для людини не він сам і його шлях, його розвиток є головним в житті, а ТИ. І якщо раптом ти вирішив віддалитися або вийти з його життя, то у нього все валиться. І як зріла людина ти розумієш, що йому боляче, важко, але також ти не залишишся з ним через жалість або чогось ще. Розумієте, що я маю на увазі?
«Солодкий» момент, коли кохання починає обтяжувати зрілу людину. Так, звичайно, можна врятувати, можна ростити іншого і часто так і буває – хтось когось ростить. Але ось знаю по собі: поки ростиш іншого, сам тупцюєш на місці дуже часто. Люди з якихось причин мають різний рівень розвитку і по ще одній моїй теорії, завдання на життя у них різні. Комусь грати в професійній лізі, комусь – в аматорській. І тут немає варіанту гірше або краще. Просто два гравці з професійної ліги можуть показати значно кращу гру, мотивувати один одного на зростання.
Якщо дві особистості не дуже зрілі – це не така велика біда. Там історія драматична зазвичай, з переживаннями, розставаннями, образами, – всі ми проходимо подібний етап. Але, якщо він не пройшов, будьте уважні до серця іншої людини! Завжди потрібно бути уважним до серця іншої людини, але, перш ніж узяти відповідальність за його щастя, розберіться зі своїми сценаріями й травмами.
Не беріть відповідальність за щастя нещасливої людини. Це стосується не тільки вашої жінки або чоловіка, а й ваших батьків, братів-сестер, друзів, дідусів-бабусь. Співчувайте, допомагайте, але не ставайте милицею для них. «Ніхто не виконає за тебе твою внутрішню роботу». Ви не зможете прожити за іншого його власне життя. Одного разу такі історії стають непосильною ношею для того, хто намітив собі високі цілі на шляху. Звичайно, це не стосується всіх людей, що живуть на цьому світі. Ну а ті, кого це не стосується, я думаю, ніколи й не прочитають цю пораду.