Він втратив найдорожче через її бажання “гарантії” у вигляді квартири свекрухи

Мої батьки померли в авіакатастрофі коли мені було 8 років. Мамина сестра, тітка Наталя,  виростила мене,  як свою дочку. У неї є син, який старший за мене на 4 роки. Тітка Наталя ніколи не робила різниці між Олегом і мною, а тому у мене було нормальне дитинство і чудовий старший брат.

Тітка Наталя допомогла нам з освітою, а згодом я переїхала у власну квартиру,  невдало вийшла заміж, розлучилася і сама виховую дочку.

Олег одружився п’ять років тому, у них з Ірою не було дітей. Олег працював з ранку до вечора, оплачуючи Ірині всі рахунки з приватних клінік. Лікування, процедури, вітаміни – все заради дитини. У Олега зі здоров’ям – все добре, проблема в Ірі. Два рази вони робили ЕКО, але обидві спроби були невдалими.

Олег дуже любить племінницю, якій зараз чотири роки: балує, привозить подарунки та фрукти, водить в зоопарк та заклади для малюків. Я його ні про що не просила і не прошу, прекрасно знаючи, що йому потрібні гроші на планування власної дитини.

Зараз я живу з тіткою Наталею у квартирі, що дісталася мені від батьків, а Олег з Ірою жили у квартирі тітки Наталі. Пару місяців назад, Олег оплатив чергове ЕКО, яке виявилося вдалим.

Ми з тіткою стискали кулачки «на удачу» і були дуже раді за Олега. Він дійсно буде хорошим батьком. Олег стрибав від щастя, тітка Наталя була на сьомому небі, а я просто дуже раділа за брата.  Олег задумав у квартирі масштабний ремонт до народження довгоочікуваного первістка. На час ремонту було вирішено відправити Іру жити до мене додому.

Вона не сильно зраділа переїзду, як і своїй вагітності. Мені завжди здавалося, що Ірі і без дітей добре живеться: брат здував з неї пилинки та носив на руках, виконуючи всі забаганки. Вагітна Іра влаштувалася у мене вдома. Вона не працювала, цілими днями стирчала в телефоні та планшеті. Але її можна було зрозуміти – настільки довгоочікувана вагітність, яку потрібно берегти і плекати. Все частіше Іра заводила розмови з тіткою Наталею:

– Ось, народжу дитину, потовстішаю. Кине мене чоловік, з дитиною на руках, і куди я піду? До мами в глушину? Всі чоловіки такі – зустрінуть молодшу, та красивішу і на дітей плювати відразу, тільки новою спідницею цікавляться.

Я вважала подібні думки повною нісенітницею: Олег швидше собі руки відгризе, ніж свою дитину кине. Тітка, в принципі, вважала так само. У відповідь на чергове ниття Іри, вона сказала:

– Іра, як ти можеш так не вірити власному чоловікові? Подібними словами ти його ображаєш.

Вона образилася і два дні не розмовляла зі своєю свекрухою. Олег змусив свою маму вибачитися перед його дружиною і тільки тоді Іра знову зійшла до спілкування. Про те, що тітці Наталі теж було прикро вислуховувати слова невістки, Олег навіть не задумався. А Іра ставала все наполегливішою:

– Наталя  Тарасівна, мені потрібні гарантії, що я не залишуся на вулиці.

– Ірино, я не розумію, до чого ти ведеш такі розмови зі мною. Гарантії потрібно було обговорювати з чоловіком і до вагітності. Не сперечаюся, всяке буває – розлучаються люди. Але мій син – порядна людина, тобі нема про що турбуватися – дитину він не кине.

Тоді Іра набралася хоробрості (або нахабства?) і зажадала у тітки Наталі квартиру у власність.

–  Ірино, я обов’язково допоможу Вам з першим внеском, коли племінниця  знайде чоловіка і мені доведеться повернутися додому. А поки – вам з Олегом є де жити, вас ніхто не жене. Ти можеш все переробити на свій смак, якщо хочеш. Головне – щоб тобі подобалося. Але, вибач, квартиру я нікому не віддам, де я в старості жити буду? Вам з Олегом заважати? Діти повинні жити окремо від батьків. – втомлено пояснювала тітка Наталя, яку розмови про квартиру дуже напружували.

– Як це – де Ви житимете? Тут! Ви її виростили, значить вона Вам повинна і не зможе вигнати. Віддайте мені свою квартиру і у нас з Вашим внуком чи внучкою буде свій кут – все чесно. – заперечувала Іра.

«Свій кут» в цьому випадку, це трійка в центрі. І хотіла її Іра не у власність своєї сім’ї, включаючи Олега, а в одноосібне володіння. Отримавши чергову відмову, Іра психанула і пішла.

Прийшла вона посеред ночі. Ну, як прийшла – її принесли. П’яну насмерть. Вранці – кровотеча, лікарня, втрата дитини.

У своїй біді Іра звинувачує жадібну свекруху. На щастя, в Олега розуму вистачило розібратися що до чого. Вони з Ірою добряче посварилися. Іра дзвонить Олегу, плаче, що вона не винна.

А Олег ридає з горя. Він стільки сил і коштів вклав, щоб дружина завагітніла, а вона, через власну дурість, все втратила. Дивитися боляче, як він страждає, адже дружину він любить.

Якщо вони помиряться, тітка Наталя навідріз відмовилася знову пускати Іру в свій дім:

– Ось нехай вона сама піде і почне працювати собі на «гарантії».