Чому дорослі діти не люблять своїх батьків: 10 вагомих причин
Велика кількість людей не може налагодити стосунки з дорослими дітьми. Вони не розуміють, чому діти не хочуть приїжджати до них на вихідні. Вони завжди турбуються, коли діти не відповідають на ваші дзвінки та повідомлення.
Діти, з якими батьки намагалися встановити дружні відносини, досі чомусь засмучені, а батьки ніяк не збагнуть причину такої поведінки. Батьки ніяк не можуть зрозуміти своїх помилок.
Аналізуючи останні дослідження і достовірні опитування, можна виділити 10 головних причин такого явища:
1. Ви твердо переконані, що ви завжди праві.
У батьків і дітей є різні версії одних і тих же подій, тому що вони мають протилежні точки зору. Поки батьки вперто наполягають на своїй версії, діти не можуть навіть висловити власну думку. Прийміть розповідь дітей за чисту монету, дозвольте їм мати свою точку зору, відмінну від вашої.
2. Ви не знаєте, ким вони стали.
Життя піднесло вашим дітям такі уроки, про які ви навіть не здогадуєтесь. Вони не залишилися тими ж самими дітьми, що і раніше і вам потрібно прийняти цей факт. Не думайте, ніби ви знаєте, що їх зараз турбує.
3. Ви все ще бачите в них маленьких дітей.
Ваша дочка була марнотратною, син постійно щось ламав, не вмів стримувати свої обіцянки? Тепер вони виросли: і у неї є власний мільйонний бізнес, а у нього – відповідальна та улюблена робота, де його цінують і поважають. Не надягайте на них старі дитячі маски, принижуючи їхню гідність. Дозвольте їм показати, якими людьми вони стали і ви будете здивовані!
4. Ви думаєте, що ваше розлучення вже не турбує їх.
Можливо, це і так. Однак пам’ятайте, що ваше розлучення – зовсім не їх вина. Зізнайтеся, що ви були не здатні запобігти цьому. Не відкидайте власну душевну біль, нехай навіть з дня розлучення пройшло багато років. Нехай і вони розкажуть вам, наскільки це було несподівано для них. Щиро скажіть їм, що шкодуєте про те, що трапилося. І скажіть, що тепер вони можуть рухатися далі.
5. Ви не дозволяєте їм жити своїм життям.
Проте, слід визнати, що ваші діти виросли. Тепер у них може бути інша віра, інший спосіб життя, вони мають права самостійно вибирати партнерів, приймати власні рішення і робити свій вибір.
6. Ви не поважаєте встановлені ними кордони.
Ви пхаєте свого носа не у свою справу. Ви не можете зрозуміти, чому ж вони не хочуть говорити вам всю правду і приймати ваші поради. Відповідь проста – ви ігноруєте кордони, які встановили ваші діти.
7. Ви слухаєте, але не чуєте їх.
Ви перериваєте їх на півслові, закінчуєте фразу за них. Ви говорите не з ними, а самі з собою. Дайте їм можливість розкритися, сказати все, що вони так довго приховували. Якщо вам щось незрозуміло, попросіть уточнити це.
8. Ви встаєте на чиюсь сторону.
Всякий раз, коли ваші діти сваряться, ви підтримуєте когось одного. Нехай вони вирішують свої проблеми самостійно, не втручайтеся в конфлікт. Не так важливо те, кого ви вважаєте правим. Пам’ятайте, що вони обоє – ваші діти. Підтримуючи одного, ви ображаєте іншого.
9. Ви використовуєте посередника для спілкування.
Ви не можете самостійно налагодити спілкування з дітьми, тому вдаєтеся до допомоги посередника – брата або сестри, другого з батьків, бабусі, дідусі і т. д. Ви фактично втягуєте третього зайвого в ваші відносини. А дитина, швидше за все, хоче, щоб якась інформація залишилася тільки між вами двома.
10. Ви вважаєте, що все ще можете розпоряджатися їхнім життям.
Відпустити власну владу дуже складно. Але ще складніше спробувати налагодити стосунки з дітьми. Якщо ви є батьком, це не означає, що ви маєте повне право втручатися в їхнє життя. Вам слід відступити й почекати моменту, коли їм знадобиться ваша допомога. Ваші діти будуть вам безмежно вдячні за таку поведінку.