ЯК священник допоміг підняти чоловіка з дивана

Я завжди вважала себе дуже  розумною і самостійною дівчиною. Коли прийшла пора виходити заміж, я підійшла до цього відповідально і зі знання справи. Ні чиїх порад слухати не стала. Я ж і так сама все прекрасно знаю.

Спочатку все в нас було добре. Діти пішли. Тільки мій чоловік  з часом перестав багато працювати, виховання дітей закинув. Все тепер на мені.
Він відлежувався  на дивані цілими днями.  Грошей мало приносити став.

Я вже й не знала що робити. Від відчаю пішла до церкви. Там з священником поговорила. Вислухав мене священик, та й запропонував пожити по  божому доморозпорядку.

А виглядати це має так.  Прийшла додому, каєшся чоловікові, типу не так жили, пробач. І без його благословення нічого не роби. Корч із себе слухняну дружину.

Прийшла я додому, ну і кажу: “Священник сказав, що я не правильно живу. Без твоїх благословень нічого робити не буду, пробач, будь ласка, якщо щось не так було.”

Чоловік аж присів на дивані: “Ну давай, спробуємо.” Видно, самому цікаво стало, що вийде з цього.
Я чоловіка питаю, “Поблагослови на вечерю їжу в магазині купити”.

Він благословив. Я йому: “Скільки грошей поблагословиш на покупку?” Від цього чоловік аж розцвів і відправив руки в кишені штанів. Дав, скільки вважав за потрібне.

Ну, я збігала, закупила продуктів на всі гроші, що він дав, приготувала. Покликала за стіл. Він підійшов, подивився і засмутився. Їжі ж майже немає. Ну, він лаятися, сім’я ж голодна залишилася.

А я:”Скільки чоловік благословив грошей, так і накупила.”

Взяв він сам сумку і в магазин пішов. Повернувся. Задумливо голову чухає. Через кілька днів він вже на двох роботах працював.

А я вже сама лежу на дивані і чекаю благословень від чоловіка.

Сталося все так, як обіцяв священик.