– У мене просто в голові не вкладається, ну що за бабуся така! У будь-якої бабусі першочергове – нагодувати дитину, пригостити смачненьким. А вона…

Внучці Марини Петрівни, дитині її дочки, недавно виповнилося два роки. Бабуся допомагала виховувати дитину з пелюшок і дуже прив’язалася до неї. Дівчинка вже активно говорить, розповідає віршики й співає пісеньки.

Марина Петрівна дівчинкою не натішиться: кучерява, повненька, як дитина пухкенька. Але, як запевняє Марина Петрівна, аж ніяк не товстуха.

Друга бабуся, Світлана Миколаївна, свекруха, бачить внучку набагато рідше, ніж теща: за два роки їх зустрічі, мабуть, можна перерахувати по пальцях. Ну, це й не дивно: Світлана Миколаївна ще активно працює і виходити найближчим часом на пенсію не планує.

– Вона навіть внучці заборонила називати себе бабусею, уявляєш? – розповідає подрузі  Марина Петрівна. – Тільки по імені – Світлана. Так тепер і живемо. Я – бабуся, вона, мабуть, дівчинка … хоча молодша за мене всього на три роки.

Від слова «бабуся» Світлану Миколаївну прямо пересмикує. Вона пишається тим, що виглядає ще досить молодо, стежить за собою, займається спортом, сидить на дієтах і навіть сміття не вийде викинути без манікюру і легкої укладки.

Інцидент стався на сімейному святі в будинку у Марини Петрівни.

– У мене день народження на початку травня, – розповідає Марина Петрівна. – Ну я і вирішила всіх зібрати на дачі, родичі ж. Тим більше свята, у працюючих багато вільних днів. Навіть Світлана наша змогла вирватися, що буває вкрай рідко…

До цього Світлана Миколаївна внучку не бачила місяців п’ять і була неприємно вражена тим, що дитина, на її думку, і до цього зовсім не худенька, з Нового року ще більше округлилася.

– Ну ви її й розгодували! – заявила вона привселюдно невістці. – Навіщо ви це робите? В дитини у два роки живіт висить, це нікуди не годиться. Потрібно терміново прибрати борошняне і солодке, зменшити порції. Ви її перегодовуєте, невже незрозуміло? У неї вже шлунок розтягнутий!

Весь вечір Світлана Миколаївна стежила за онукою орлиним поглядом, щоб та «не накидалась на їжу».

– Повний стіл їжі, природно, все смачне, дитина тягнеться то за тим, то за цим, а Світлана її мало не по руках плескає – не можна, не бери, не їж, це не для дітей! – розповідає Марина Петрівна. – Ми вже як тільки не переводили розмову, а вона знову за своє. Я дивлюся, дочка вже ледве стримується, чоловік мій теж злиться… Зрештою, чоловік відвів зятя вбік і сказав, що якщо він не заткне свою матусю, то він за себе не відповідає. І, мабуть, зять щось сказав, бо Світлана притихла якось …

Вечір вдалося завершити без скандалу, але Марина Петрівна відчуває себе скривдженою за внучку.

– У мене просто в голові не вкладається, ну що за бабуся така! – ледь не плаче вона. – У будь-якої бабусі першочергове – нагодувати дитину, пригостити смачненьким. А вона… Розгодувала, каже, дитину. І що тепер, не годувати? Та ну її!

Світлана Миколаївна в цій ситуації дійсно негативний персонаж, не можна так, навіть якщо дівчинка дійсно має зайву вагу? Або вона хотіла як краще? Ну просто у неї більш об’єктивний погляд на дитину, яку вона бачить досить рідко. І люблячій бабусі б прислухатися, а не обурюватися?