ТАКОГО від мачухи я не чекала…

Коли мій батько одружився вдруге, я не дуже то була близька з його новою дружиною. Не знаю чому, але щось мене в ній сильно насторожувало і примушувало триматися на відстані.

Вона була настільки скупа на похвалу, що навіть мій батько вкрай рідко чув від неї добре слово, а я як пасербиця і зовсім. На перший погляд все добре, і чай запропонує, і твоїми справами поцікавиться, а ось в повітрі витала якась штучність, у всякому разі мені так здавалось.

Раніше я багато часу проводила у них, коли моя мама відправлялася в чергове відрядження або навіть під час канікул. І оскільки мій другий батько теж весь час працював, я багато часу проводила зі своєю мачухою Танею.

Я відчувала, що Таня була терпляча до мене, але все ж я не була їй рідною, а своїх дітей у неї з батьком не було. Судячи з того, що у неї іноді виривалося я здогадалася, що проблема була в ній, а не в чоловікові і поки я перебувала поруч, то як би своєю присутністю нагадувала їй знову і знову про це.

Після закінчення школи, я стала відвідувати батька все менше і менше. Канікули я все частіше стала проводити з друзями. А він і не домагався, щоб бачитися зі мною частіше, так що і я теж не напрошувалася. Бувало таке, що ми по півроку не спілкувалися. А іншим разом, якщо подзвонив, тоді хотів знати все в найдрібніших подробицях.

Приблизно 5 років тому він зі своєю другою дружиною придбав нову квартиру. Він продав стару, в якій я провела своє дитинство, щоб взяти житло побільше. Таня свою квартиру не продала, а залишила за собою, на що моя мама відповіла:

– Розумна жінка. Майно твого батька стало їхнім спільним, а її особисте, так і залишилося в її володінні. Так вона далеко зайде.

Тато помер в минулому році, і Таня стала домагатися зустрічі зі мною, оскільки в неї була серйозна розмова.

Моя мама відразу зрозуміла в чому справа, і сказала:

– І до ворожки не ходи, ви будете обговорювати питання спадщини. Вона тебе попросить, щоб ти не претендувала на квартиру, яку вони з батьком придбали будучи в шлюбі. Але, ти її не слухай, ти скоро вийдеш заміж за Пашу, вам потрібні і гроші і дах над головою. Чи ви так і хочете у мене все життя прожити?

Цієї зустрічі я дуже боялася, і не хотіла йти до нотаріуса. Мені здавалося, що це було б неправильно з мого боку. Адже вони там жили з батьком разом, а я тут почну на щось претендувати. До того ж поки батько був живий, ми з Танею були не дуже раді одна одній, а після його смерті тим більше нам вже не стати близькими подругами.

Якось раз, коли я виходила з офісу, то здивовано помітила свою мачуху, яка чекала мене біля входу. Так що у мене не було іншого вибору, як вислухати її. Я набрала свого нареченого, і повідомила, що залишуся з Танею, щоб нарешті поговорити з нею.

Вона була дуже постарілою за ті 7 місяців, що ми не бачили одна одну. У неї тепер немає блиску в очах, та й обличчя сильно змарніло. У кафе ми поговорили приблизно хвилин 30, після чого розійшлися і я ще довго була дуже спантеличена.

Коли я прийшла додому, моя мама з Павлом були на телефонах і обдзвонювали всіх близьких і знайомих в пошуках грошей. У них навіть був листочок, де вони записували, хто скільки може позичити.

І тут мама повідомляє:

– Ми вже почали збирати тобі гроші.

Паша звертаючись до мами, каже:

– Запишіть, будь ласка, дядько готовий дати 10 тисяч!

– А для чого мені гроші? – запитала я трохи розгублено.

– Як це навіщо? На хорошого адвоката! – сказали вони майже хором.

– А він мені навіщо? – промовила я, все ще не розуміючи, як це все пов’язано.

– Оскільки Таня тебе підкараулила, значить квартира їй дуже сильно потрібна, прям конче. Адвокат потрібен для того, щоб ти отримала все, що тобі належить. Не можна їй залишати і сантиметра зайвого.

– Дзвони всім назад, немає необхідності в адвокатові, і ніякого суду не буде, видавила я і стала розповідати їм все спочатку.

У той момент, я була здається готова почути все, але тільки не те що вона сказала:

– Твій батько наполягав, щоб після його смерті ця квартира стала твоєю. Але, він покинув нас раніше, ніж встиг все офіційно оформити. Так що нам потрібно разом сходити на зустріч з нотаріусом. І так, як ти його єдина дочка і спадкоємиця, я відмовляюся від спадщини в твою користь.

Завдяки цьому щедрому жесту, я зрозуміла, що вона дуже сильно його любила, раз була готова відмовитися від нерухомості в кілька мільйонів. Проливаючи сльози Таня сказала, що їй дуже шкода, що у них не було спільних дітей. І за всю розмову, вона так жодного разу і не підняла на мене очі.

Моя мама не повірила в сказане, і наполягала на тому, що гроші потрібно брати в борг негайно.

– Вона може передумати в будь-який момент, і ти залишишся без нічого!

Після чого вони з Павлом разом вийшли за двері.

Велика сума грошей лежала вже кілька місяців чекаючи, коли друга дружина мого батька раптом передумає і стане претендувати на його майно. Але, цього так і не сталося. Я одноосібно вступила в спадщину.

Тепер з жахом згадую мамині плани, і її сильне бажання отримати шубу в якості подарунка після обміну житла.

А мій наречений і зовсім, поводився лякаюче. Був готовий накинутися на бідну Таню в будь-який момент, а коли трохи заспокоювався, починав мріяти і вже навіть вибирати собі авто.

Насправді, якби у моїй мачухи не було свого житла, ніхто б мене і силою не примусив претендувати або виганяти їй з цієї квартири.

Мій батько не раз говорив, що його перший шлюб був великою помилкою. Раніше я цього не розуміла, а зараз схильна з ним погодитися. І добре, що вдруге він цю помилку не повторив.

Після всього, що сталося я не можу кинути Таню. А якраз навпаки, хочу спробувати налагодити з нею ближчі відносини. І навіть після її переїзду, ми продовжуємо частенько спілкуватися з нею.

Я сподіваюся, що коли в мене з’являться діти, вона погодиться іноді няньчиться з ними як бабуся. Але, вони будуть точно не від Павла. Вся ця ситуація, показала мені нареченого з іншого боку і це мені зовсім не сподобалося, так що ми розлучилися. Я не можу бути з чоловіком, який стає на бік моєї мами, а не на мій.

Як же нечесно, що настільки порядна жінка, ніколи не стане справжньою мамою або бабусею.

Якщо хочеш пізнати когось ближче – поділи з ним спадок, це чиста правда. Звичайно, у мене було багато років, щоб примиритися і подружитися з новою дружиною батька, але лише зараз я її прийняла по-справжньому.

Дуже шкода, що все це сталося так пізно, але з іншого боку, добре, що взагалі сталося, чи не так?