Родичі дивились на неї зверхньо, а тепер хочуть налагодити родинні відносини
Наталі було всього 21 роки, а за плечима у неї вже було важке розлучення та маленька донька на руках. Щоб влаштувати дочку в дитячий садок, Наталі довелося піти туди на роботу. Платили там дуже мало. Паралельно Наталя закінчувала навчання в інституті на заочному відділенні.
Помічників у неї зовсім не було. Батько з матір’ю розлучилися, коли Наталі було 7 років і батько не спілкувався з нею. Мама Наталі сама ледве виживала, а тому допомогти доньці нічим не могла. Доводилося економити буквально на всьому.
Родичі дивилися на дівчину зверхньо. Двоюрідна сестра і брат навіть не віталися, якщо зустрічали її на вулиці.
Якось вони всі разом зібралися на святі у бабусі. Двоюрідна сестра тоді з насмішкою сказала:
– І варто тобі було кидати все заради любові? Він уже на інший одружився, вона навіть вагітна, бачила їх недавно. А ти дочку одна ледь утримуєш. Треба було кар’єру будувати, а не за мужиком бігти. Подивися, на кого ти стала схожа!
Аліменти колишній чоловік платив мінімальні. Подав до суду довідку, що зарплату отримує мінімальну. Слова сестри Наталю дуже зачепили.
Вона, дійсно, безмежно любила свого колишнього чоловіка. Звісно, виходячи за нього заміж, Наталя не думала, що все обернеться саме так. Зустрічатися з майбутнім чоловіком вони почали ще в школі. Він був популярним хлопцем: красень, спортсмен – мрія дівчат. Наталя – тиха, скромна відмінниця. Заміж виходила вагітною, чоловік обіцяв носити на руках, але замість цього завів роман з колегою. Коли доньці виповнилося два роки, він просто пішов з дому.
З тієї самої розмови на святі минуло три роки. Наталя знайшла собі хорошу роботу, влаштуватися допомогла єдина подруга. Її мама вийшла на пенсію, стала забирати внучку з дитячого садка, залишатися з нею на лікарняних. На особистому фронті теж все налагодилося. На Наталю звернув увагу колега.
Пара розписалася, недавно, придбали житло. З’явилися можливості виїжджати за кордон, робити дорогі покупки.
Тут то й активувалися родичі. Спочатку всі дружно напрошувалися на весілля. А потім, один за одним, стали запрошувати й на свої родинні святкування.
Всі все забули, крім Наталі. Вона чемно відмовляється від запрошень, але, в душі ображається на рідню. Налагоджувати спілкування з ними категорично не бажає.