– От якби в мене була зайва квартира! Хіба я б стала скупитися для рідної дочки…
В Анни Михайлівни є дочка, двадцятитрирічна Марта, яка нещодавно вийшла заміж за свого ровесника і колишнього однокурсника. Після весілля молодята оселилися у квартирі, що належить свекрусі Марти.
Анна Михайлівна щиро раділа за те, що молодим «є де жити». Не потрібно знімати чужі квартири, переживати, що завтра господар виставить на вулицю, не потрібно думати про іпотеку … А тепер ось, виявляється, все зовсім не так, як уявлялося. Чесно кажучи, сваху свою Анна Михайлівна з самого початку не розуміє і недолюблює.
– Обмежена людина! – розповідає вона. – Нікуди не ходить, ні з ким не спілкується, нічим не цікавиться, хоча вона не стара ще жінка!
Живуть свати з чоловіком дуже скромно. Виглядає вона старшою за свої роки, але це її, здається, анітрохи не засмучує. Сивіюче волосся просто стриже коротко, манікюрів не робить, покупку косметики та парфумів взагалі вважає примхою. Одягається просто, одяг носить роками, взуття ремонтує, м’яса вони з чоловіком не їдять, у відпустки не їздять.
– У наш час ні разу не були за кордоном! – журиться Анна Михайлівна. – Що там робити, каже, я все пам’ятки в інтернеті подивитися можу …
Насправді свекруха Марти просто схиблена на грошах. Накопичує і збирає! Накопичені гроші вона вкладає в нерухомість. Цю квартиру, де зараз живе її син з дружиною, вони з чоловіком купили без всяких іпотек. «Ось ще, буду я годувати банки!» – заявила вона.
Років п’ять до одруження сина квартира здавалася і весь дохід від оренди теж йшов на рахунок під відсотки. Свекруха не приховує, що хоче купити ще одну квартирку, «на старість», щоб здавати вже дві, це набагато надійніше. І планомірно йде до цієї мети вже кілька років.
– Я ще здивувалася, як це вона наших дітей пустила пожити! – розповідає Анна Михайлівна. – А тут он що, виявляється! Без доходу вона не залишилася … Тепер я розумію, чому діти стали останнім часом сваритися! Всі проблеми від безгрошів’я …
З урахуванням орендних платежів і квартплати, на життя у «молодих» залишається зовсім небагато. Є на що купити їжі та так-сяк одягнутися, але ось на розваги, поїздки, наряди, фітнес та інше, звичайно, не вистачає. В останній тиждень вони сидять уже буквально на хлібі та воді. Само собою зрозуміло, позитиву в відносини це не додає.
Марта через пару років планувала піти в декрет, але тепер уже не знає, як бути – її чоловік один сім’ю не потягне. Мало шансів, що через два роки його зарплата буде значно більше.
Анну Михайлівну пригнічує таке ставлення свахи до молодої сім’ї.
– От якби в мене була зайва квартира! – міркує вона. – Хіба я б стала скупитися для рідної дочки? І тим більше брати з молодих гроші! Так ні за що! Віддала б і нехай живуть!
Проблема тільки в тому, що зайвої квартири в Анни Михайлівни немає. Сама вона все життя живе в маленькій двокімнатній квартирі, яку їй допомогли «зробити» батьки ще за радянськими часами. І Марта теж прописана там.
Як вважаєте, чи має моральне право Анна Михайлівна засуджувати сваху, яка бере гроші з молодої сім’ї, в такій ситуації? Або нехай спочатку сама накопичить грошей і купить хоч одну квартиру, а потім каже?