Мудрі слова священника про те, як дізнатися справжню суть людини і не попастися на красиві слова та похлаву

Стало модним читати книги про психологію, щоб уміти відразу розумітися на людях. Навіщо? Щоб не розчаровуватися надалі.

Щоправда, раніше вважалося, що впізнати людину швидко – завдання не з простих. Потрібно з’їсти пуд солі з нею. Разом пережити стрес, подивитися на людину в екстремальних умовах.

Можна натякнути у розмові на проблеми. Людина почне перераховувати вам свої біди та прикрощі, говорити, що вам ще пощастило, легко відбулися.

А ось у неї – проблеми так проблеми! Таку людину треба гнати у шию. Це слабак і скиглій. Сильний завжди запропонує допомогу чи підтримає морально.

Священник раз сказав так: “Людина – це посудина, яка наповнена рідиною. Хочеш дізнатися її краще – штовхни. І побачиш, що з неї поллється.

Отже, треба нового знайомого вивести із себе і пильно стежити за його реакцією. Він може залишитися спокійним і незворушним, як сторічна черепаха, а може заверещати, як дзвінок. І ви дізнаєтеся про його справжнє ставлення до світу.”

У ситуації, коли людина вкрай роздратована, у неї немає можливості вдавати і брехати.

Німецький письменник Ремарк стверджував, що ви дізнаєтесь суть людини лише тоді, коли потрапите від неї залежність. Вона стане вашим начальником, орендодавцем чи кредитором.

Або членом сім’ї, в чиї обов’язки є завдання забезпечувати вас і задовольняти первинні потреби. Буде він давати вам скромну суму на продукти і бурчатиме про те, що одному складно тягнути сім’ю? Або слова не скаже про те, як йому тяжко.

І ось тоді і робіть висновки про те, що вона із себе уявляє. Про її великодушність, щедрість, поблажливість, егоїзм. Але все добре в міру.

Якщо людина готова віддати вам останнє і багато на що заплющити очі – це має вас насторожити. Можливо, щось не так із її самооцінкою. І цей крен ще дасть про себе знати.

У письменника зі спекотної Бразилії – Габріеля Гарсіа Маркеса є цитата про життя. Але, якщо вчитатися до неї, стає зрозуміло, як використовувати цю мудрість у практичних цілях. Дуже важливо зрозуміти, що людина думає про життя:

– Якщо чоловік носить Вас на руках, виконує будь-яке ваше бажання, обіцяє золоті гори та твердить, що ви найкраща – не поспішайте малювати собі чудові перспективи. Прислухайтеся до його спогадів. Якщо його мама була тираном, а колишні дружини – нікчемні та меркантильні особистості, значить, і у вас є величезні шанси опинитися у цих же списках.

Є такі люди, у яких, що ні начальник, так самодур. Що не влада – то злодії та самозванці. Що не артисти – так клоуни та дармоїди.

А вона тоді у цій системі хто? Розчарований, скривджений критикан?

Є й така категорія людей, чиї слова про життя приємно слухати. Їхні спогади про доброту бабусь і дідусів, про тепло рідного дому, про те, як гарно в тих краях, де вони народилися і виросли.

Які сильні освітяни в неї були. І яку неоціненну підтримку надали їй батьки. І жити, як то кажуть, добре. А добре жити – ще краще.

Відразу видно – людина вдячна, добра, щедра душею, оптиміст. Немає в ній прихованої злості та образи, яких вона ненароком може перекинути на вас тільки тому, що під гарячу руку попалися.